|
Малий Браталів
 Ма́лий Браталів [1]— село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Любарської селищної громади. Населення становить 758 осіб згідно інформації наданої Любарською селищною радою. ГеографіяСелом протікає річка Каранька та пролягає автошлях Т 0610. Походження назвиПро походження назви села існує переказ. На березі річки Караньки було колись село Красногірка. На нього напали татари, село розорили, людей повбивали, молодих та сильних забрали в полон. Врятуватися пощастило лише двом братам, яких у той час не було в селі. Коли вони повернулися додому, то замість осель зосталися лише згарища. Менший брат не зміг покинути рідні місця і на правому березі річки Караньки заклав нове поселення, яке згодом отримало назву Малий Браталів. ІсторіяУ складі Речі ПосполитоїСело входило до Острозької ординації князів Острозьких. Спадкоємець майорату Януш-Олександр Санґушко продав землі Малого Браталова князю Любомирському, який в свою чергу, продав село Адаму Понінському. Збанкрутілий Понінський перепродає його Проту Потоцькому. В 1789 році коштом нового власника села Францишека Сущевського (пол. Franciszek Suszczewski) побудована дерев'яна церква Святої Живоначальної Трійці.[2] У складі Російської імперіїУ 1834 році частина села належала Теклі з Сущевичів Дуніній (пол. Tekla z Suszczewiczow Dunina),[3] а друга частина — Катерині з Сущевичів Юковській (пол. Katarzyna z Suszczewiczow Jukowska). Пані Юковська отримала маєток по смерті чоловіка Адама Йосиповича Юковського (пол.Adam Jukowski), а також від своєї сестри Анелії та її чоловіка Каєтана Йосиповича Юковського (пол. Kajetan Jukowski). Третю частину отримав Іван Йосипович Сурин (пол. Jan Suryn) по смерті матері Христини (пол. Krystyna Suryn). В 1845 році відбувся капітальний ремонт храму. З 1883 року при ньому діє прихідська школа. В середині століття власниками села зазначені дворяни В. К. Любецький (пол. Lubecki), Сигизмунд-Гілярій Іванович Сурин, Антон Петрович Калитович (пол. Antoni Kalitowicz), Павло-Каспар Петрович з дружиною Антоніною Калитовичі. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селу Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкала 468 осіб, 59 дворових господарств, існувала православна церква та постоялий будинок[4]. Більшість земель Малого Браталова була зосереджена у наступних землевласників: Гижицького, Любецького, Чешейко-Сохацького та Калитовича. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1141 особи (571 чоловічої статі та 570 — жіночої), з яких 1075 — православної віри[5]. У 1901 році найбільшим землевласником села зазначений Іван Васильович Пухкий. За даними 1913 року найбільшою землевласницею села була Юзефа Антоновна Чешейко-Сохацька.  Новітня історія1 листопада 1921 року під час Листопадового рейду в районі села Малий Браталів проходив бій між Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки та 7-м кавалерійським полком (командир — Ілля Дубинський) 1-ї бригади 2-ї кавалерійської дивізії московських військ, що переслідував групу.[6] Колишній орган місцевого самоврядування — Малобраталівська сільська рада. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
