Населення Ботсвани
Населення Ботсвани. Чисельність населення країни 2015 року становила 2,182 млн осіб (145-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність ботсванців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 20,96 ‰ (77-ме місце у світі), смертність — 13,39 ‰ (15-те місце у світі), природний приріст — 1,21 % (99-те місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Ботсвані, станом на 2015 рік, дорівнює 20,96 ‰ (77-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,33 дитини на одну жінку (90-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 52,8 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19 років (оцінка на 2007 рік)[1]. Смертність у Ботсвані 2015 року становила 13,39 ‰ (15-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,21 % (99-те місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Ботсвани становить 23,2 року (168-ме місце у світі): для чоловіків — 23,4, для жінок — 23,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 54,18 року (212-те місце у світі), для чоловіків — 55,97 року, для жінок — 52,33 року[1]. Вікова структура населення Ботсвани, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Шлюбність — розлучуваністьРозселенняГустота населення країни 2015 року становила 4 особи/км² (230-те місце у світі)[1]. УрбанізаціяБотсвана високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 57,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,29 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Габороне (столиця) — 247,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 4,56 ‰ (28-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Ботсвана є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: тсвана — 79 %, каланга — 11 %, басарва — 3 %, інші, разом із біліми — 7 % населення[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[3]: англійська — розмовляє 2,8 % населення країни. Інші поширені мови: сетсвана — 77,3 %, секаланга — 7,4 %, шекгалагаді — 3,4 %, шона — 2 %, сесарва — 1,7 %, сембукушу — 1,6 %, ндебеле — 1 %, інші мови — 2,8 % (дані на 2011 рік). РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: християнство — 79,1 %, бадімо — 4,1 %, інші — 1,4 % (бахаїзм, індуїзм, іслам, растафаріанство), не сповідують жодної — 15,2 %, не визначились — 0,3 % (станом на 2011 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 88,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 88 % — серед чоловіків, 88,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 9,6 % ВВП країни, станом на 2009 рік (5-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2013 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 0,4 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,4 % ВВП країни (132-ге місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 8,93 ‰ (145-те місце у світі); хлопчиків — 9,26 ‰, дівчаток — 8,59 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 129 випадків на 100 тис. народжень (61-ше місце у світі)[1]. Ботсвана входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняПотенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія (станом на 2016 рік)[1]. 2014 року зареєстровано 392,4 тис. хворих на СНІД (19-те місце у світі), це 25,16 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (2-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 5,1 тис. осіб (30-те місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 19,5 % (128-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 11,2 % (оцінка на 2008 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,2 % населення в містах і 92,3 % у сільській місцевості; загалом 96,2 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 78,5 %, у сільській місцевості — 43,1 %, загалом по країні — 63,4 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,19 км³ на рік, або 107,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 42 % припадає на побутові, 19 % — на промислові, 39 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 55,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 49,7 %; частка осіб похилого віку — 5,6 %, або 17,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2003 року перебувало 30,3 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Станом на 2012 рік, в країні 700 тис. осіб не має доступу до електромереж; 66 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 75 %, у сільській місцевості — 54 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 600 тис. унікальних інтернет-користувачів (144-те місце у світі), що становило 27,5 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 1,155 млн осіб (140-ве місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. 45,03 тис. дітей у віці від 7 до 17 років (9 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 20 % працездатного населення, 2009 року — 17,8 % (170-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 36 %, серед юнаків — 29,6 %, серед дівчат — 43,5 % КриміналНаркотикиТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ботсвани докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[4][5].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
Information related to Населення Ботсвани |