Населення НігеруНаселення Нігеру. Чисельність населення країни 2015 року становила 18,045 млн осіб (62-ге місце у світі)[1]. Чисельність нігерців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 45,45 ‰ (1-ше місце у світі), смертність — 12,42 ‰ (23-тє місце у світі), природний приріст — 3,25 % (4-те місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Нігері, станом на 2015 рік, дорівнює 45,45 ‰ (1-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 6,76 дитини на одну жінку (1-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 13,9 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 18,1 року, медіанний вік для жінок — 20-24 року (оцінка на 2012 рік)[1]. Смертність в Нігері 2015 року становила 12,42 ‰ (23-тє місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 3,25 % (4-те місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Нігеру становить 15,3 року (229-те місце у світі): для чоловіків — 15,2, для жінок — 15,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 55,13 року (209-те місце у світі), для чоловіків — 53,9 року, для жінок — 56,39 року[1]. Вікова структура населення Нігеру, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 23,1 року, жінки — 15,7 року, загалом — 19,4 року (дані за 2006 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 15,7 особи/км² (211-те місце у світі)[1]. УрбанізаціяНігер низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 18,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,14 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Ніамей (столиця) — 1,09 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 0,56 ‰ (138-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2016 рік, в країні постійно перебуває 68,3 тис. біженців з Нігерії, 60,79 тис. з Малі[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 137,3 тис. внутрішньо переміщених осіб через конфлікт з туарегами, Нігерським рухом за правосуддя, угрупованням Боко харам на півдні[1]. Значні рівні міграції населення з Нігеру йдуть у напрямку Лівії, яка своєю чергою є воротами для міграції в Європу. Перетин пустелі Сахари є складним етапом міграції, що спричиняє загибель багатьох мігрантів від спеки при поломці транспорту. Мігранти перетинають пустелю в переповненому транспорті, часто, маючи лише декілька літрів води з собою. Станом на кінець 2018 року, за офіційною статистикою, близько 6600 смертей африканців спричинене ризиком перетинання пустелі, за іншими відомостями, така цифра неточна, оскільки лише за 2018 рік число смертей сягало 1400 загиблих[3][4]. Нігер є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).[5] Расово-етнічний складГоловні етноси країни (оціночні дані за 2006 рік)[1]:
Українська діаспораМовиОфіційна мова[6]: французька. Інші поширені мови: хауса, джерма. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 80 %, місцеві вірування і християнство — 20 % (станом на 2015 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 19,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 27,3 % — серед чоловіків, 11 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,8 % ВВП країни, станом на 2014 рік (101-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 5 років, для хлопців — до 6 років, для дівчат — до 5 років (станом на 2012 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 0,02 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,8 % ВВП країни (74-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 84,59 ‰ (7-ме місце у світі); хлопчиків — 89,12 ‰, дівчаток — 79,92 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 553 випадків на 100 тис. народжень (14-те місце у світі)[1]. Нігер входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняПотенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1]. 2014 року було зареєстровано 51,8 тис. хворих на СНІД (60-те місце в світі), це 0,49 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (68-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,4 тис. осіб (42-ге місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,7 % (180-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 37,9 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 48,6 % в сільській місцевості; загалом 58,2 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик) (станом на 2015 рік)[1]:
Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,98 км³ на рік, або 70,53 тонни на одного мешканця на рік: з яких 30 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 67 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 113 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 107,5 %; частка осіб похилого віку — 5,5 %, або 18,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 1993 року перебувало 63 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,7 %, верхній дециль — 28,5 % (станом на 2007 рік)[1]. Станом на 2014 рік у країні 15,2 млн осіб не мали доступу до електромереж; 15 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 62 %, у сільській місцевості — 4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 401 тис. унікальних інтернет-користувачів (145-те місце у світі), що становило 2,2 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 6,3 млн осіб (69-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 90 %; промисловість і будівництво — 6 %; сфера послуг — 4 % (1995)[1]. 1,557 млн дітей у віці від 5 до 14 років (43 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 5,1 % працездатного населення, 2013 року — 5,1 % (53-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 2,3 %, серед юнаків — 4,4 %, серед дівчат — 0,8 %[1]. КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Нігеру докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна перебуває у списку другого рівня[7][8].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Переписи
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|