Населення Вірменії

Населення Вірменії
Населення Вірменії
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	3,056 млн осіб
Густота	106,0 особи/км²
Коефіцієнт міграції	5,8 ‰
Природний рух
Природний приріст	▼−0,15 %
Народжуваність	13,61 ‰
Фертильність	1,64 дітей на 1 жінку
Смертність	9,34 ‰
Смертність немовлят	13,51 ‰
Вікова структура
• до 14 років	19,05 %
• 15–64 років	70,24 %
• старіші за 65 років	10,71 %
Середня тривалість життя	74,37 року
• чоловіків	71,13 року
• жінок	78,03 року
Статева структура
загалом	0,94 чол./жін.
при народженні	1,13 чол./жін.
до 15 років	1,15 чол./жін.
15–64 років	0,93 чол./жін.
після 65 років	0,67 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	вірмени
Найбільший етнос	вірмени
Нацменшини	єзиди
Мови
Офіційна	вірменська
Також у побуті	курдська

Населення Вірменії. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,056 млн осіб (136-те місце у світі)^[1]. Чисельність вірменів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 13,61 ‰ (145-те місце у світі), смертність — 9,34 ‰ (61-ше місце у світі), природний приріст — −0,15 % (211-те місце у світі) .

Історія

За переписом 1926 року населення Вірменії становило 878,9 тис. осіб і до 1989 року зросло у 3,75 раза, до 3304,8 тис. осіб. З 1990-х років чисельність населення скорочується через високі темпи міграційного відтоку. За 1989–2011 роки чисельність населення скоротилася на 286 тис. (8,7 %), природний приріст за цей період становив 494 тис. осіб, а міграційне скорочення — близько 780 тис. осіб^[2].

Динаміка чисельності населення областей Вірменії за даними переписів^[3]

Область	1959	1970	1979	1989	2001	2011
Єреван	517 738	775 028	1032 788	1218 490	1103 488	1060 138
Араґацотн	96 527	120 903	122 466	141 611	138 301	132 925
Арарат	100 253	177 420	209 576	266 527	272 016	260 367
Армавір	124 770	175 749	212 276	291 647	276 233	265 770
Ґегаркунік	161 872	209 275	235 688	230 548	237 650	235 075
Лорі	219 506	299 146	339 933	229 459	286 408	235 537
Котайк	67 478	131 343	214 521	301 737	272 469	254 397
Ширак	218 736	289 821	332 508	261 217	283 389	251 941
Сюнік	117 385	137 194	140 714	141 501	152 684	141 771
Вайоц-Дзор	39 659	52 726	56 906	60 357	55 997	52 324
Тавуш	99 124	123 268	133 371	144 583	134 376	128 609
Вірменія	1 763 048	2 491 873	3 030 747	3 287 677	3 213 011	3 018 854

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Вірменії, станом на 2015 рік, дорівнює 13,61 ‰ (145-те місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,64 дитини на одну жінку (177-ме місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 54,9 % (станом на 2010 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,5 року (оцінка на 2011 рік)^[1].

Смертність у Вірменії 2015 року становила 9,34 ‰ (61-ше місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,15 % (депопуляція) (211-те місце у світі)^[1].

Природний рух населення Вірменії^[4]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність
1950	1 354	43 414	11 525	31 889	32,1	8,5	23,6
1951	1 378	49 790	12 482	37 308	36,1	9,1	27,1
1952	1 415	53,845	12 916	40 929	38,1	9,1	28,9
1953	1 454	51 025	14 007	37 018	35,1	9,6	25,5
1954	1 504	57 995	12 301	45 900	38,6	8,2	30,4
1955	1 564	59 477	13 763	45 714	38,0	8,8	29,2
1956	1 616	62 119	12 286	50 000	38,5	7,6	30,8
1957	1 671	66 862	14 101	52 761	40,0	8,4	31,6
1958	1 732	71 213	14 089	57 124	41,1	8,1	33,0
1959	1 796	72 211	13 968	58 243	40,2	7,8	32,4
1960	1 867	74 825	12 675	62 150	40,1	6,8	33,3	4,63
1961	1 942	72 377	12 496	59 881	37,3	6,4	30,8	4,27
1962	2 005	69 505	13 297	56 208	34,7	6,6	28,0	4,17
1963	2 064	67 382	12 046	55 336	32,6	5,8	26,8	4,11
1964	2 133	64 454	12 415	52 039	30,2	5,8	24,4	3,98
1965	2 205	62 969	12 582	50 387	28,6	5,7	22,9	3,91
1966	2 273	61 594	12 445	49 149	27,1	5,5	21,6	3,69
1967	2 337	57 031	12 622	44 409	24,4	5,4	19,0	3,55
1968	2 401	57 503	12 231	45 272	23,9	5,1	18,9	3,46
1969	2 462	56 203	12 782	43 421	22,8	5,2	17,6	3,20
1970	2 518	55 694	12 844	42 850	22,1	5,1	17,0	3,17
1971	2 580	58 188	12 518	45 670	22,6	4,9	17,7	3,18
1972	2 644	59 313	13 730	45 583	22,4	5,2	17,2	3,07
1973	2 708	59 593	14 102	45 491	22,0	5,2	16,8	2,92
1974	2 770	60 419	14 276	46 143	21,8	5,2	16,7	2,82
1975	2 826	62 866	15 498	47 368	22,2	5,5	16,8	2,79
1976	2 883	65 065	15 688	49 377	22,6	5,4	17,1	2,72
1977	2 943	65 830	15 813	50 017	22,4	5,4	17,0	2,61
1978	3 001	66 698	16 465	50 233	22,2	5,5	16,7	2,46
1979	3 051	69 786	17 125	52 661	22,9	5,6	17,3	2,38
1980	3 096	70 324	17 124	53 200	22,7	5,5	17,2	2,33
1981	3 144	73 682	16 659	57 023	23,4	5,3	18,1	2,31
1982	3 194	74 225	17 469	56 756	23,2	5,5	17,8	2,26
1983	3 243	76 436	18 369	58 067	23,6	5,7	17,9	2,35
1984	3 292	79 767	19 043	60 724	24,2	5,8	18,4	2,44
1985	3 339	80 306	19 581	60 725	24,1	5,9	18,2	2,56
1986	3 387	81 192	19 410	61 782	24,0	5,7	18,2	2,58
1987	3 435	78 492	19 727	58 765	22,9	5,7	17,1	2,55
1988	3 453	74 707	35 567²	39 140	21,6	10,3	11,3	2,49
1989	3 482	75 250	20 853	54 397	21,6	6,0	15,6	2,61
1990	3 545	79 882	21 993	57 889	22,5	6,2	16,3	2,63
1991	3 604	77 825	23 425	54 400	21,6	6,5	15,1	2,60
1992	3 549	70 581	25 824	44 757	19,9	7,3	12,6	2,44
1993	3 410	59 041	27 500	31 541	17,3	8,1	9,2	2,14
1994	3 309	51 143	24 648	26 495	15,5	7,4	8,0	1,878
1995	3 255	48 960	24 842	24 118	15,0	7,6	7,4	1,842
1996	3 247	48 134	24 936	23 198	14,8	7,7	7,1	1,834
1997	3 242	43 929	23 985	19 944	13,5	7,4	6,2	1,680
1998	3 235	39 366	23 210	16 156	12,2	7,2	5,0	1,509
1999	3 230	36 502	24 087	12 415	11,3	7,5	3,8	1,388
2000	3 221	34 276	24 025	10 251	10,6	7,5	3,2	1,305
2001	3 214	32 065	24 003	8 062	10,0	7,5	2,5	1,239
2002	3 205	32 229	25 554	6 675	10,1	8,0	2,1	1,207
2003	3 188	35 793	26 014	9 779	11,2	8,2	3,1	1,349
2004	3 172	37 520	25 679	11 841	11,8	8,1	3,7	1,383
2005	3 155	37 499	26 379	11 120	11,9	8,4	3,5	1,366
2006	3 139	37 639	27 202	10 437	12,0	8,7	3,3	1,348
2007	3 122	40 105	26 830	13 275	12,8	8,6	4,3	1,417
2008	3 106	41 185	27 412	13 773	13,3	8,8	4,4	1,444
2009	3 089	44 466	27 528	16 938	14,4	8,9	5,5	1,551
2010	3 073	44 825	27 921	16 904	14,6	9,1	5,5	1,556
2011	3 056	43 340	27 963	15 377	14,2	9,1	5,0	1,499
2012	3 037	42 480	27 599	14 881	14,0	9,1	4,9	1,58
2013	3 022	41 770	27 165	14 605	13,8	9,0	4,8	1,57
2014	3 014	43 183	27 196	15 987	14,3	9,0	5,3	1,7
2015	3 007	41 815	27 835	13 980	13,9	9,3	4,6	1,6

Вікова структура

Середній вік населення Вірменії становить 34,6 року (80-те місце у світі): для чоловіків — 32,8, для жінок — 36,5 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,37 року (121-ше місце у світі), для чоловіків — 71,13 року, для жінок — 78,03 року^[1].

Вікова структура населення Вірменії, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

діти віком до 14 років — 19,05 % (310 893 чоловіки, 271 479 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 14,42 % (225 029 чоловіків, 215 700 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 43,47 % (638 983 чоловіки, 689 519 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,35 % (171 584 чоловіки, 205 751 жінка);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,71 % (130 804 чоловіки, 196 640 жінок)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,0; коефіцієнт розлучуваності — 1,0; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 17 (дані за 2011 рік)^[5]^[6]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 28,4 року, жінки — 24,6 року, загалом — 26,5 року (дані за 2010 рік)^[7].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 106 осіб/км² (105-те місце у світі)^[1]. Більшість населення концентрується в північній половини країни; столиця слугує значним центром тяжіння, її населення в тричі більше за населення другого найбільшого міста.

Урбанізація

Докладніше: Міста Вірменії

Вірменія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 62,7 % населення країни (станом на 2015 рік), зокрема у столиці — 35,1 % населення; темпи зменшення частки міського населення — 0,11 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1]^[8].

Головні міста держави: Єреван (столиця) — 1,044 млн осіб (дані за 2015 рік)^[1]. Інші великі міста згідно з переписом 2011 року: Ґюмрі — 121,97 тис. мешканців; Ванадзор — 86,2 тис. мешканців; Вагаршапат — 46,5 тис. мешканців; Абовян — 43,5 тис. мешканців; Капан — 43 тис. мешканців; Раздан — 41,87 тис. мешканців; Армавір — 29 тис. мешканців; Арташат — 22 тис. мешканців; Іджеван — 21 тис. мешканців.

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,8 ‰ (196-те місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 16,6 тис. біженців з Сирії, етнічних вірменів, 8,4 тис. біженців з Нагорного Карабаху (Азербайджан)^[1].

У країні перебуває 311 осіб без громадянства^[1].

Вірменія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[9].

Етнічний склад

Етнічний склад (2012 рік)^[1]
Етнос:			Відсоток:
вірмени			98.1%
єзиди			1.1%
інші			0.7%

Докладніше: Народи Вірменії

Головні етноси країни: вірмени — 98,1 %, єзиди — 1,1 %, інші — 0,7 % населення (оціночні дані за 2011 рік)^[1].

Національний склад населення областей за переписом 2011 року (%)^[10]

	Населення	Вірмени	Єзиди	Росіяни	Ассирійці	Курди	Інші
Єреван	1 060 138	98,9	0,3	0,5			0,2
Араґацотн	132 925	94,5	4,1	0,1		1,2	0,1
Арарат	260 367	97,2	1,9	0,2	0,6		0,1
Армавір	265 770	93,3	6,4	0,2	0,1	0,1	0,1
Ґегаркунік	235 075	99,7		0,1
Лорі	235 537	98,1	0,3	1,3			0,3
Котайк	254 397	98,1	1,3	0,2	0,3		0,1
Ширак	251 941	99,1	0,3	0,4			0,1
Сюнік	141 771	99,7		0,2			0,1
Вайоц-Дзор	52 324	99,7		0,1			0,1
Тавуш	128 609	99,5		0,3			0,1
Загалом	3 018 854	98,1	1,2	0,4	0,1	0,1	0,2

Динаміка змін національного складу Вірменії за переписами


Народ	1926^[11]		1939^[12]		1959^[13]		1970^[14]		1979^[15]		1989^[16]		2001^[17]		2011^[18]
Народ	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%
Вірмени	743 571	84,5	1 061 997	82,8	1 551 610	88,0	2 208 327	88,6	2 724 975	89,7	3 083 616	93,3	3 145 354	97,9	2 961 514	98,1
Єзиди	12 237	1,4	20 481	1,6	25 627	1,5	37 486	1,5	50 822	1,7	56 127	1,7	40 620	1,3	35 272	1,2
Курди	2 973	0,3	20 481	1,6	25 627	1,5	37 486	1,5	50 822	1,7	56 127	1,7	1 519	0,0	2 131	0,1
Росіяни	19 548	2,2	51 464	4,0	56 464	3,2	66 108	2,7	70 336	2,3	51 555	1,6	14 660	0,5	11 862	0,4
Ассирійці	2 215	0,3	3 280	0,3	4 326	0,2	5 544	0,2	6 183	0,2	5 963	0,2	3 409	0,1	2 769	0,1
Українці	2 286	0,3	5 496	0,4	5 593	0,3	8 390	0,3	8 900	0,3	8 341	0,3	1 633	0,1	1 176	0,0
Греки	2 980	0,3	4 181	0,3	4 976	0,3	5 690	0,2	5 653	0,2	4 650	0,1	1 176	0,0	900	0,0
Грузини	274	0,0	652	0,1	816	0,0	1 439	0,1	1 314	0,0	1 364	0,0			974	0,0
Азербайджанці	76 870	8,7	130 896	10,2	107 748	6,1	148 189	5,9	160 841	5,3	84 860	2,6
Євреї	335	0,0	512	0,0	1 024	0,1	1 047	0,0	959	0,0	720	0,0
Інші	18 001	2,0	3 379	0,3	4 864	0,3	9 653	0,4	7 276	0,2	7 580	0,2	4 640	0,1	2 256	0,1
Всього	880 464		1 282 338		1 763 048		2 491 873		3 037 259		3 304 776		3 213 011		3 018 854

Українська діаспора

Докладніше: Українці Вірменії

Мови

Мови Вірменії (2011 рік)^[1]
Мова:			Відсоток:
вірменська			97.9%
курдська			1%
інші			1%

Докладніше: Мови Вірменії

Офіційна мова^[19]: вірменська — розмовляє 97,9 % населення країни. Інші поширені мови: курдська — 1 % (на ній говорять єзиди), інші мови — 1 % (дані 2011 року). Вірменія, як член Ради Європи, 11 травня 2001 року підписала і ратифікувала 25 січня 2002 року Європейську хартію регіональних мов (набрала чинності 1 травня 2002 року). Регіональними мовами визнані: ассирійська, російська, грецька і курдська (мова місцевої етнічної групи єзидів)^[20].

Релігії

Релігії у Вірменії (2011 рік)^[1]
Віросповідання:			Відсоток:
православні			92.6%
євангелісти			2%
інші			2.4%
атеїсти			1.1%
агностики			2.9%

Докладніше: Релігія у Вірменії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни. За переписом 2011 року про свою приналежність до Вірменської Апостольської церкви заявили 2,79 млн осіб (92,6 %), до євангельських протестантів — 29,28 тис. осіб (1,0 %), до єзидизму — 25,2 тис. осіб (0,8 %), до католицизму (зокрема і вірменського) — 13,84 тис. осіб (0,5 %), до свідків Єгови — 8,7 тис. осіб (0,3 %), до православ'я — 7,5 тис. осіб (0,2 %), до інших релігій віднесли себе 16,19 тис. осіб (0,5 %). Нерелігійними назвали себе 34,37 тис. осіб (1,1 % населення), ще 87,2 тис. осіб (2,9 % населення) не відповіли на питання про релігію^[1]^[21].

Релігійний склад областей Вірменії за переписом 2011 року (%)^[21]

Область	Населення	Вірменська апостольська	Євангельські протестанти	Єзиди	Католицизм	Свідки Єгови	Православ'я	Язичництво	Молокани	Інші
Єреван	1 060 138	95,0	0,6	0,2	0,1	0,3	0,3	0,1	0,1	0,2
Араґацотн	132 925	90,2	0,8	4,0		0,2	0,1	1,0		0,2
Арарат	260 367	91,9	1,3	1,2	0,1	0,3	0,3	0,2		0,6
Армавір	265 770	90,0	1,3	4,5	0,1	0,3	0,2	0,9		0,5
Ґегаркунік	235 075	95,5	1,0			0,2	0,1			0,1
Лорі	235 537	89,8	2,2	0,1	1,3	0,2	0,3		0,8	0,3
Котайк	254 397	93,0	1,4	1,0	0,1	0,4	0,2	0,1		0,5
Ширак	251 941	92,0	0,3	0,2	3,4	0,2	0,4			0,2
Сюнік	141 771	85,8	0,3		0,1	0,2	0,1			0,1
Вайоц-Дзор	52 324	93,2	1,0			0,1	0,1			0,2
Тавуш	128 609	90,3	1,3			0,2	0,1			0,3
Загалом	3 018 854	92,6	1,0	0,8	0,5	0,3	0,2	0,2	0,1	0,3

Освіта

Докладніше: Освіта у Вірменії

Рівень письменності 2015 року становив 99,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 99,6 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,2 % ВВП країни, станом на 2014 рік (132-ге місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2009 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я у Вірменії

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 2,7 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,5 % ВВП країни (152-ге місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 13,51 ‰ (111-те місце у світі); хлопчиків — 14,95 ‰, дівчаток — 11,88 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 25 випадків на 100 тис. народжень (123-тє місце у світі)^[1].

Вірменія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року зареєстровано 4,0 тис. хворих на СНІД (109-те місце у світі), це 0,22 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (96-те місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 200 осіб (102-ге місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 19,9 % (68-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5,3 % (оцінка на 2010 рік)^[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 96,2 %, в сільській місцевості — 78,2 %, загалом по країні — 89,5 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 2,86 км³ на рік, або 929,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 40 % припадає на побутові, 6 % — на промислові, 54 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 41,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 26 %; частка осіб похилого віку — 15,3 %, або 6,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 32 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,7 %, верхній дециль — 24,8 % (станом на 2012 рік)^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,78 млн унікальних інтернет-користувачів (117-те місце у світі), що становило 58,2 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,508 млн осіб (131-ше місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 39 %; промисловість і будівництво — 17 %; сфера послуг — 44 % (станом на 2011 рік)^[1]. 19,59 тис. дітей у віці від 7 до 17 років (4 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці^[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 17,8 % працездатного населення (164-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 36,1 %, серед юнаків — 31,8 %, серед дівчат — 41,5 % (13-те місце у світі)^[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Вірменії

Наркотики

У державі поширене незаконне вирощування невеликих обсягів конопель для приватного вживання. Через країну проходить невеликий наркотрафік (опіум, гашиш) з Південно-Східної Азії до Російської Федерації і меншою мірою до Європи^[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми у Вірменії

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Вірменії докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня^[22]^[23].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,13 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,15 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,83 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,67 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

.

Переписи

Переписи населення Вірменії
Рік	Населення	Зміна
1831	161 747	—
1873	496 140	+206.7%
1897	797 853	+60.8%
1926	878 929	+10.2%
1939	1 282 338	+45.9%
1959	1 763 048	+37.5%
1970	2 491 873	+41.3%
1979	3 037 259	+21.9%
1989	3 304 776	+8.8%
2001	3 213 011	−2.8%
2011	3 018 854	−6.0%

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах ^ац ^аш Armenia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ (англ.) The Demographic Handbook of Armenia, 2014. — Національна статистична служба Вірменії.
↑ (англ.) (вірм.) Чисельність населення адміністративних одиниць Вірменії.
↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 29 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 29 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 29 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ (рос.) Результаты переписи населення 2011 года республики Армения. — Національна статистична служба Вірменії.
↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
↑ (вірм.) (англ.) Національний склад Вірменії за переписом 2011 року.
↑ (рос.) Том 10—16.Таблица VI. Население по полу, народности. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-1929.
↑ (рос.) Разработочная таблица ф. 15А. Национальный состав населения по СССР, республикам, областям, районам / Всесоюзная перепись населения 1939 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 966-1001.
↑ (рос.) Таблица 3,4 Распределение населения по национальности и родному языку / Всесоюзная перепись населения 1959 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 1566а-1566д.
↑ (рос.) Таблица 7с. Распределение населения по национальности, родному и второму языку / Всесоюзная перепись населения 1970 года. РГАЭ РФ , фонд 1562, опись 336, ед. хр. 3998-4185.
↑ (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку / Всесоюзная перепись населения 1979 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 6174-6238.
↑ (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку / Всесоюзная перепись населения 1989 года. Рабочий архив Госкомстата России.
↑ (англ.) De Jure Population (Urban, Rural) by Age and Ethnicity. [Архівовано 2010-06-02 у Wayback Machine.]
↑ (англ.) http://armstat.am/file/article/sv_03_13a_520.pdf ]
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
↑ ^а ^б (вірм.) (англ.) Релігійний склад Вірменії за переписом 2011 року.
↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Армения // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Армения // Страны и народы. Советский Союз. Республики Закавказья. Республики Средней Азии. Казахстан / Редкол. : Т. А. Жданко (отв. ред., ред.-сост.) и др. — М. : «Мысль», 1984. — 382 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Вірменії

World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
Global Health Observatory. Armenia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Вірменії.
Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
At a glance: Armenia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Вірменії.
Armenia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Вірменії.
Armenia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Вірменії від Міжнародної організації праці.
United Nations Development Programme in Armenia : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

Географія Азія Вірменія Соціологія Етнологія Медицина Освіта Релігія

[WF-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах ^ац ^аш Armenia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[armstat2014-2] (англ.) The Demographic Handbook of Armenia, 2014. — Національна статистична служба Вірменії.

[Ps-t-3] (англ.) (вірм.) Чисельність населення адміністративних одиниць Вірменії.

[WPP_2010-4] ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[UNSTAT2011marriage-5] ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 29 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[UNSTAT2011divorce-6] ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 29 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[UNSD-7] ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 29 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[armstat-8] (рос.) Результаты переписи населення 2011 года республики Армения. — Національна статистична служба Вірменії.

[IOM-9] International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.

[ethnic2011-10] (вірм.) (англ.) Національний склад Вірменії за переписом 2011 року.

[B1-11] (рос.) Том 10—16.Таблица VI. Население по полу, народности. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-1929.

[B2-12] (рос.) Разработочная таблица ф. 15А. Национальный состав населения по СССР, республикам, областям, районам / Всесоюзная перепись населения 1939 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 966-1001.

[B3-13] (рос.) Таблица 3,4 Распределение населения по национальности и родному языку / Всесоюзная перепись населения 1959 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 1566а-1566д.

[B4-14] (рос.) Таблица 7с. Распределение населения по национальности, родному и второму языку / Всесоюзная перепись населения 1970 года. РГАЭ РФ , фонд 1562, опись 336, ед. хр. 3998-4185.

[B5-15] (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку / Всесоюзная перепись населения 1979 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 6174-6238.

[B6-16] (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку / Всесоюзная перепись населения 1989 года. Рабочий архив Госкомстата России.

[B7-17] (англ.) De Jure Population (Urban, Rural) by Age and Ethnicity. [Архівовано 2010-06-02 у Wayback Machine.]

[B17-18] (англ.) http://armstat.am/file/article/sv_03_13a_520.pdf ]

[Державна-19] Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

[EC-20] European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.

[religions2011-21] а ^б (вірм.) (англ.) Релігійний склад Вірменії за переписом 2011 року.

[trafficking-22] Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.

[UNDOC-23] UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]