Î (латиниця)
Î,î (i-циркумфлекс) — літера фріульської, курдської та румунської абеток. Ця літера також використовується у французькій, турецькій, валлійській та валлонській мовах як варіант літери «i». Використання в інших мовахАфрикаансВ Африкаанс î є акцентованим варіантом i. Приклад використання: «wîe», множина від «wig» (= клин). Î використовується для позначення звука /iː/. Î — 12-а літера курдського алфавіту та позначає /iː/. Î — 12-а літера румунського алфавіту та позначає /ɨ/. У румунській мові цей звук також позначається літерою â. Î — варіант I в італійській мові. Вона використовується у формах множини іменників чоловічого роду, що закінчуються на «-io», щоб уникнути омографів. Приклад: «principio» /printʃipjo/ (принцип) у множині «principî» /printʃipi/, в той час як «principe» /printʃipe/ (принц) у множині буде «principi» /printʃipi/. Проте використання Î в італійській вживається дедалі рідше; більшість італійців пишуть «principi» як множину як «principio», так і «principe». Î — літера, що вживається в різних французьких словах, таких як naître (народитися), abîme (безодня), maître (майстер) тощо. На відміну від Â, Ê та Ô, циркумфлекс не змінює вимову î, також як і в û. Циркумфлекс у цьому випадку означає, що історично в даному слові після літери i була ще літера або навіть склад (наприклад, abîme (прірва) утворено від латинського abyssum, île (острів) від латинського insula). У турецькій î використовується для позначення звука /iː/ в арабських запозиченнях, де він ввживається як ад'єктивний суфікс, який утворює прикметник з іменника. Інше використанняВ математиці
Символьна картографія
Див. такожПосилання
|