|
Ï (латиниця)
Ï, ï — літера розширеного латинського алфавіту, утворена буквою I з додаванням умлаута. У африкаансі, каталонській, нідерландській, французькій, галісійській, валійській, південносаамській, а іноді й англійській «ï» використовується, коли «i» слідує за іншою голосною і вказує на зяяння у вимові таких слів, тобто вона вказує, що дві голосні вимовляються в окремі склади, а не разом, як дифтонг або диграф. Прикладами є французьке слово maïs (ma.is, кукурудза), нідерландські tracheïde (трахеїда) й Oekraïne (ukrɑ:ˈinə, Україна), англійське naïve (nɑ:ˈi: v чи naɪˈi: v, наївність), каталонське Ucraïna (ukrɑ:ˈjinɑ, Україна) та raïm (ra.im, виноград). У німецькій та угорській мовах ï або I-умлат не належать до альфабету. У науковій літературі тюркськими мовами ⟨ï⟩ іноді використовується для запису неокругленого голосного /ɯ/, який у стандартному сучасному турецькому альфабеті записується як безкрапковий i ⟨ı⟩.[1] Нейтральний голосний, реконструйований прамонгольською мовою, іноді пишеться ⟨ï⟩.[2] У транскрипції амазонських мов ï використовується для позначення високого центрального голосного /ɨ/. Це також транслітерація руни ᛇ. Способи кодування
Див. також
Примітки
Information related to Ï (латиниця) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
