Богослужбові книги — книги які містять тексти, що використовуються в богослужіннях або послідовність самого богослужіння.
Богослужбові книги
Євангеліє — складається з чотирьох перших книг Нового Завіту, написаних євангелістами Матвієм, Марком, Лукою та Іваном. Євангеліє містить оповідання про земне життя Ісуса Христа: Його вчення, чудеса, хресні страждання, смерть, славне Воскресіння і Вознесіння Його на небо. Богослужбове Євангеліє має ту особливість, що, крім звичайного поділу на глави і стихи, ділиться ще на особливі частини, названі «зачалами». В кінці книги розміщується покажчик: коли читати те чи інше зачало[1][2].
Апостол — так називається книга, яка містить такі книги Нового Завіту: Діяння святих апостолів, соборні послання апостолів Петра, Павла, Якова, Йоана (крім книги Апокаліпсис, або Одкровення). Книга Апостол так само, як і Євангеліє, розділена, крім розділів і стихів, на «зачала», з вказівкою в кінці книги, коли і яке зачало читати[1][2].
Псалтир — книга складається з псалмів більшість з яких є молитвами і откровеніями царя Давида. У своїх молитвах (псалмах) Давид відкриває перед Богом свою душу, всі свої радощі, печалі, кається у скоєних гріхах, прославляє безкінечні Божі чесноти, дякує Йому за всі Його милості, благодіяння, тому Псалтир використовується, на богослужінні, частіше за всі інші богослужбові книги. Вона поділена на двадцять частин — кафизми. Кожна кафизма поділяється на три підчастини — слави[2].
Часослов — церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священиків, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби. Крім незмінних молитов, у Часослові вміщені змінні піснопіння — тропарі, кондаки, пасхалії, потрібні вказівки церковного уставу[2][3][4].
Чиновник — богослужбова книга, призначена для Архієрейського богослужіння. Крім послідовностей літургії містить послідовності чину рукоположення і присвят, освячення храму та антимінсів і деякі інші[3].
Требник — церковна книга, яка містить тексти богослужінь і молінь, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію[2][3].
Типікон — книга зразків, збірник церковних приписів (рубрик), як відправляти окремі нічнодневні богослуження у тому чи іншому випадку. Богослуження у Східній Церкві відбуваються у різних циклах, які між собою переплітаються, з чого виникають різноманітні комбінації відправ. Типик збирає в одне всі можливі комбінації і подає точні вказівки, як у тому чи іншому випадку «уставно», тобто зразково відправляти те чи інше богослуження[2][3].
Октоїх, або Восьмигласник, має у собі піснеспіви (тропарі, кондаки, канони та ін.), поділені на вісім наспівів чи «гласів». Кожен «глас», у свою чергу, містить у собі піснеспіви на всю седмицю, отже, служби Октоїха повторюються раз на вісім тижнів. Поділ церковного співу на гласи було здійснено знаменитим піснеспівцем грецької Церкви св. Іоаном Дамаскином (VIII ст.)[2].
Мінея місячна містить у собі молитви на честь святих на кожен день року й урочисті служби на свята Господні та Богородичні, що припадають на певний день місяця. За числом 12 місяців вона поділяється на 12 окремих книг[2].
Градуал (лат.graduale) — піснеспіви, що виконуються у літургіях римо-католицької та лютеранської церков між великими читаннями Апостолів та Євангелія. Градуалом називається також обіходні книги, що містять такі піснеспіви[6].
Ірмоло́гіон — співацька православна книга, збірник ірмосів (давньоруських гімнів) православної служби. Походить з Візантії (Х століття). Ірмологіон повного складу містить близько 1050 ірмосів[7].
Книги богослужбові // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 432-438.
