Ганс Георг Демельт

Ганс Георг Демельт
нім. Hans Georg Dehmelt
Народився	9 вересня 1922(1922-09-09)[1][2][…]  Герліц, Нижня Сілезія[4]
Помер	7 березня 2017(2017-03-07)[5][1][…] (94 роки)  Сіетл, Вашингтон, США  ·хвороба
Місце проживання	США
Країна	Німеччина  США
Національність	німець
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Геттінгенський університет Університет Дюк
Галузь	фізика
Заклад	Вашингтонський університет Дюкський університет
Посада	професор
Науковий ступінь	докторський ступінь[4]
Науковий керівник	Ганс Копферманнd[6] і Peter Brixd[6]
Вчителі	Ганс Копферманнd[6] і Peter Brixd[6]
Членство	Національна академія наук США[7] Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство
Війна	Друга світова війна
Відомий завдяки:	Винахід іонної пастки Точні вимірювання g-фактора електрона.
Нагороди	премія Румфорда (1985) стипендія Александера фон Гумбольдтаd член Американського фізичного товариства[d] Davisson–Germer Prize in Atomic or Surface Physicsd (1970) премія Гумбольдта
Ганс Георг Демельт у Вікісховищі

Ганс Георг Демельт (нім. Hans Georg Dehmelt; 9 вересня 1922, Герліц, Німеччина — 7 березня 2017, Сіетл, Вашингтон, США) — німецько-американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1989 року — половина премії спільно з Вольфгангом Паулем «за розробку методу утримання одиночних іонів». Другу половину премії отримав Норман Рамзей «за винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері і іншому атомному годиннику».

Ганс Георг Демельт виріс в Берліні. Після іспиту на допуск до навчання в університеті (Abitur) в 1940 р. пішов служити в армію в частині ППО. Брав участь в Сталінградській битві, після якої повернувся до Німеччини і в рамках військової програми вивчав фізику в університеті Бреслау. У 1944 р. був посланий на західний фронт, де під час Арденнської битви потрапив в полон до американців. Після звільнення в 1946 р. продовжив навчання в Гетінгенському університеті у тому числі і у таких учених, як Ріхард Беккер, Ганс Копферман, Вернер Гейзенберг, Макс фон Лауе, Вольфганг Паулі і Макс Планк. При похоронах Планка був одним з тих, хто ніс його труну. Отримав диплом в 1948 р. по темі томсонівського мас-спектрометра. У 1950 р. захистив дисертацію, після чого був запрошений до США на місце пост-дока. У 1952 р. перейшов у Вашингтонський університет в Сієтлі, де в 1955 р. став асистентом професора, в 1958 р. заступником професора і в 1961 р. професором. У 2002 р. вийшов на пенсію.

Демельт був одружений з Ірмгард Лассов. У них народився син Герд. Після смерті дружини другий раз одружувався на Діані Дундор. У 1961 р. прийняв американське громадянство.

У 1956 р. Демельт вперше описав переваги іонних пасток для спектроскопії високої роздільної сили. У подальші роки він заклав основи для будівництва таких пасток. У 1959 р. йому вдалося протримати в магнетронній пастці (згодом названою пасткою Пеннінга) 1 електрон протягом 10 секунд. У 1973 р. йому вдалося провести тривале зберігання одного електрона і побудову одноелектронного генератора, спільно з Девідом Вінеландом і Філом Екстромом. У наступні роки він настільки вдосконалив цей метод, що в 1987 р. йому вдалося дуже точно поміряти гіромагнітне співвідношення електрона і позитрона.

У 1985 отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук разом із Мартіном Дойчом, Верноном Х'юзом та Норманом Рамзеєм.

У 1989 р. Демельт, спільно з Вольфгангом Паулем отримав половину Нобелівської премії з фізики.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс Георг Демельт

• Інформація Нобелівського комітету [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Сторінка Демельта на сервері Вашингтонського університету [Архівовано 7 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.