Альфред Кастлер

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Альфред Кастлер
фр. Alfred Kastler
Альфред Кастлер в 1966 році
Ім'я при народженні	фр. Frédéric Henri Alfred Kastler[1]
Народився	3 травня 1902(1902-05-03) Гебвіллер
Помер	7 січня 1984(1984-01-07) (81 рік) Бандоль
Поховання	Бюр-сюр-Іветт[2]
Країна	Франція
Діяльність	фізик, поет, викладач університету, дослідник
Alma mater	Вища нормальна школа факультет природничих наук Паризького університетуd (1935)[3]
Галузь	фізика, спектроскопія, електроніка[4] і оптика[4]
Заклад	факультет природничих наук Паризького університетуd
Посада	голова, голова[5] і голова
Науковий ступінь	доктор[d][3] (1935)
Науковий керівник	Pierre Daured[6]
Аспіранти, докторанти	Клод Коен-Таннуджи Gérard Dauryd Françoise Rioux-Damidaud[6]
Членство	Академія наук НДР Леопольдина[7] Французька академія наук[8] Угорська академія наук Нідерландська королівська академія наук Міжнародна академія історії науки Польська академія наук[9] Польське фізичне товариство Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Діти	Claude Kastlerd Daniel Kastlerd
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1966)
Альфред Кастлер у Вікісховищі

Альфред Кастлер (фр. Alfred Kastler; 3 травня 1902(19020503), Гебвіллер, Ельзас — 7 січня 1984, Бандоль, Франція) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1966 рік "за відкриття та розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах ".

Кастлер відвідував ліцей Бартольді в м. Кольмар в Ельзасі. У 1921 році вступає до École Normale Supérieure в Парижі. Після закінчення в 1926 році викладає фізику у ліцеї Меллуза, потім в університеті Бордо, де до 1941 року перебуває на посаді професора. На прохання Жоржа Брука повертається в École Normale Supérieure, де в 1952 році отримує кафедру.

Спільно в Жаном Бросселем, Кастлер проводив дослідження в галузі квантової механіки, взаємодії випромінювання та атомів, спектроскопії. Працюючи над комбінацією оптичного резонансу і магнітного резонансу, застосував метод "оптичного накачування ". Своїми роботами завершив теорію лазерів і мазерів.

В 1966 році отримав Нобелівську премію з фізики.

Був головою правління Інституту теоретичної та практичної фізики (Institut d'optique théorique et appliquée).

Майже всю свою дослідницьку кар'єру Кастлер провів у École Normale Supérieure в Парижі, де він, разом зі студентом Жаном Бросселем, заснував після війни невелику дослідницьку групу, що засмалася спектроскопією.

За сорок років ця група підготувала багато молодих фізиків і мала значний вплив на розвиток атомної фізики Франції. В 1994 році лабораторія Laboratoire de Spectroscopie hertzienne була перейменована в Лабораторію Кастлера-Бросселя.

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
• А. Кастлер. «Оптичні методи вивчення низькочастотних резонансів ». Нобелівська лекція [Архівовано 2 квітня 2012 у Wayback Machine.], Успіхи фізичних наук, том 93, випуск 1, вересень 1967. (рос.)