Девід Лі

Девід Морріс Лі
англ. David Morris Lee
Американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики
Народився	20 січня 1931(1931-01-20)[1][2][3] (94 роки)  Рай, Вестчестер, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет Єльський університет Університет Коннектикуту
Галузь	фізика
Заклад	Техаський університет A&Md Корнелльський університет Університет Флориди
Аспіранти, докторанти	Дуглас Ошеров Nicholas P. Bigelowd[4]
Членство	Національна академія наук США Російська академія наук Американська академія мистецтв і наук AAAS[5] Американське фізичне товариство[5]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1966) премія Олівера Баклі (1981) медаль Вілбура Кроссаd (1998) член Американського фізичного товариства[d] Honorary doctorate of the University of Floridad (1998) honorary doctorate from Joseph Fourier Universityd (10 грудня 1997)
Особ. сторінка	lassp.cornell.edu/lassp_data/dmlee.html
Девід Лі у Вікісховищі

Девід Морріс Лі (англ. David Morris Lee; 20 січня 1931(19310120), Рай, Ветчестер, штат Нью-Йорк, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1996 р. , Спільно з Д. Ошеровим і Р. Річардсоном, «за відкриття надплинності гелію-3».

Лі виріс у містечку Рю в Нью-Йорку. Його батьки були єврейськими іммігрантами з Англії і Литви. Лі закінчив Гарвардський університет в 1952 р., після чого пішов служити в армію. Ступінь магістра він отримав в університеті Коннектикута, а ступінь доктора в 1955 р. в Єльському університеті. У Єльському університеті він працював під керівництвом Г. Фейрбанка. Після Єльського університету він став професором в Корнелльському університеті, де працює досі.

Девід Лі одружений. У нього два сини.

У 1972 р. він опублікував, спільно з професором Корнуеллського університету Річардсоном і аспірантом Ошеровим, роботу з надтекучості ізотопа гелію ³He. Він також працював, спільно з Дж. Фрідом, над виявленням хвиль ядерного спіна в спінно- поляризованому газі атомарного водню. Станом на 2006 р. його наукова група займається дослідженням твердих тіл з включеннями гелію.

У 1976 р. він здобув премію імені сера Френсіса Симона від британського інституту фізики. У 1981 р. Лі здобув премію Олівера Баклі від американського фізичного товариства, спільно з Д. Ошеровим і Р. Річардсоном, за роботу з надплинності ³He. У 1996 р. їм же присудили Нобелівську премію з фізики.

Лі є членом Національної академії наук США та Американської академії мистецтв і наук (США).

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
• Д. M. Лі. "Незвичайні фази рідкого ³Не ". Нобелівська лекція [Архівовано 13 вересня 2013 у Wayback Machine.], УФН, том 167, випуск 12, грудень 1997
• Сторінка Девіда Лі на сайті факультету в Корнуелл [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Історія відкриття надтекучості ³He (англ.)