Чженьнін Янг

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Чженьнін Янг (Chen-Ning Franklin Yang)
кит. трад. 楊振寧, спр. 杨振宁, піньїнь Yáng Zhènníng
Народився	1 жовтня 1922(1922-10-01)[1] (102 роки)  Повіт Хефейd, Республіка Китай (1912—1949)[2]
Місце проживання	Пекін
Країна	КНР-  США- КНР
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater	Університет Цінхуа, Національна Південно-західна Асоціація Університетів Китаю в м. Ханькоу та Куньмін, Чиказький університет
Галузь	квантова механіка, теорія симетричності
Заклад	Чиказький університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Науковий керівник	Едвард Теллер
Вчителі	Енріко Фермі і Шіінг-Шен Черн[3]
Аспіранти, докторанти	Bill Sutherlandd Alexander Wu Chaod[4]
Членство	Папська академія наук Національна академія наук США (2015)[5] Академія Сініка Польська академія наук[6] AAAS Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Американське фізичне товариство[5] Academic Division of Mathematics and Physics of the Chinese Academy of Sciencesd Бразильська академія наукd Committee of 100d Китайська академія наук Всесвітня академія наук Лондонське королівське товариство[7] Національна академія наук США
Відомий завдяки:	теорія неабелевих калібрувальних полів (поля Янга — Міллса)
Батько	Yang Wu-chihd
У шлюбі з	Weng Fand
Родичі	Du Yumingd
Нагороди	Медаль Бенджаміна Франкліна член Американського фізичного товариства[d] член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd honorary doctor of the Chinese University of Hong Kongd Грант Ґуґґенгайма (1962) Гіббсівська лекція (1962) премія Румфорда (1980) honorary doctor of the Fudan Universityd (1984) Медаль Оскара Клейна (1988) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (18 червня 1992) почесний доктор Університету Париж VIIId (1992) премія Боуера (1994) медаль Альберта Ейнштейна (1995) Lars Onsager Prized (1999, 1999) King Faisal International Prize in Scienced (2001) Great Immigrants Awardd (2009) нагорода Марселя Гроссманна (2015)
Чженьнін Янг у Вікісховищі

Янг Чженьнін (правильніше китайською Ян, англ. Chen-Ning Franklin Yang, кит. трад. 楊振寧, спр. 杨振宁, піньїнь Yáng Zhènníng — китайський фізик; нобелівський лауреат. Народився 1 жовтня^[8] 1922, Хефей, Китай.

Китайсько-американський фізик Чженьнін Янг народився 22 вересня 1922 р. в Хефеї (провінція Аньхой), був старшим з п'ятьох дітей Ян Кечуаня, професора математики, і його дружини Ло Менхуа. Янг закінчив університет у 1942, отримав ступінь бакалавра з фізики за працю з теорії груп і молекулярних спектрів. Від 1945 він навчався, а згодом працював викладачем фізики в Чиказькому університеті. Звання професора фізики отримав 1955 в Інституті фундаментальних досліджень у Принстоні (штат Нью-Джерсі). Залишався на цій посаді понад 11 років, згодом перейшов до університету штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук, Лонг-Айленд, на посаду професора і директора Інституту теоретичної фізики.

З 1971 щорічно учений відвідував Китайську Народну Республіку, прагнучи встановити взаєморозуміння між своєю батьківщиною і Сполученими Штатами. Чженьнін Янг одружився з Ту Чілі 1950 р.; у них двоє синів і донька. Перед від'їздом до США з Китаю у 1945 р. він вирішив вибрати собі ім'я, яке американцям було б легко вимовляти і став Франкліном, бо захоплювався Бенджаміном Франкліном. Американські друзі називали його Френком. Громадянином США він став 1964 року. Чженьнін Янг отримав почесні докторські ступені Принстонського, Міннесотського, Даремського університетів, а також деяких інститутів.

У 1999 повертається до Китаю в той же університет Цінхуа, який колись закінчував.

Янг регулярно зустрічався з Цзундао Лі, щоб продовжити обговорення фізичних проблем, якими вони зацікавилися ще під час навчання в Чикаго. У травні 1956 вони звернули увагу на проблему, що стосувалася закону збереження парності. Ця проблема виникла у зв'язку з двома зовсім різними типами К-мезонів, нестабільних частинок, що спостерігаються серед інших фрагментів продуктів високоенергетичного бомбардування атомних ядер. Учені сподівалися, що ці дослідження приведуть до створення єдиної теорії поля, яка об'єднує чотири відомих види взаємодії — ідея, яка прямо пов'язана з іменем Альберта Ейнштейна. Нобелівською премією з фізики 1957 Янг і Лі були нагороджені «за передбачення при вивченні так званих законів парності, яке призвело до важливих відкриттів у галузі елементарних частинок».^[9] Основні наукові інтереси Янга зосереджені в галузі теорії поля й елементарних частинок, статистичної механіки (наука про атомне походження теплових явищ) та принципів симетрії. Новий принцип для опису взаємодії частинок і поля, запропонований 1954 спільно з Робертом Л. Міллсом, став основою для багатьох досліджень у галузі фундаментальної фізики, відомої як калібрувальна теорія.

• Нобелівська премія з фізики (1957)
• Премія Румфорда (1980)
• Національна наукова медаль США (1986)
• Медаль Оскара Клейна (1988)
• Медаль Бенджаміна Франкліна (1993)
• Премія Бауера (1994)
• Медаль Альберта Ейнштейна (1995)
• Міжнародна премія імені М. М. Боголюбова Об'єднаного інституту ядерних досліджень (1996)
• Премія Ларса Онзагера (1999)
• Міжнародна премія короля Фейсала (2001)

• 3421 Янчженьнін — астероїд, названий на честь вченого^[10].

• Храмов Ю. А. Янг Чженьнин (Yang Chen Ning) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 315. — 400 с.

• Український громадський комітет підтримки Нобелівського руху^{[недоступне посилання з серпня 2019]}