|
Мосі
Мо́сі (моссі, моісі, мосе) — народ гур у Західній Африці. Розселення, чисельність, мова й релігіяМосі проживають у центральних районах Буркіна-Фасо (4 млн осіб), на північному заході Гани (2,1 млн осіб) та Кот-д'Івуарі (0,12 млн осіб), невеликі групи в Малі та Того. Загальна чисельність — 6,3 млн осіб. Мова мосі — море підгрупи гур нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної сім’ї. Частина мосі — мусульмани-суніти; більшість додержується традиційних культів. Історія, господарство й суспільствоІсторично мали ряд державних утворень у період ХІ—XIX століть. Наприкінці XIX століття були підкорені французькими колонізаторами. Сьогодні мосі — провідна нація Буркіна-Фасо. Ім’ям однієї з субетнічних груп мосі названо столицю країни — місто Уагадугу. Основні господарські заняття мосі — хліборобство (просо, сорго, кукурудза, арахіс, рис тощо), скотарство, птахівництво (кури та цесарки), риболовство. Хліборобство інтенсивне, з використанням добрив. Поширене відхідництво на какао плантації. Ремесла — лиття металів, виробництво залізних знарядь праці, лозоплетіння. Соціальна організація мосі — розвинута родоплемінна структура; племена управлялися верховним правителем моронаба.  КультураУ мосі переважно компактні поселення. Житла глинобитні, круглі з конічними солом'яними стріхами, обнесені разом з господарськими спорудами тином. Одяг — у чоловіків довгі бавовняні накидки, у жінок кусні матерії, обернуті навколо стегон. Численні різномантіні головні убори й зачіски. Основу раціону мосі складають каші, на зразок фуфу. Національна кухня насичена гострими спеціями, велика кількість підлив, паст і соусів. З напоїв — молоко й пальмове вино. Традиційними для мосі є вірування в надприродні сили (зілі) та магія. Зберігається музичний, танцювальний, пісенний і казковий фольклор. Див. ТакожДжерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
