Сирин
Сирин (від грец. Σειρῆνες, порівняй «Сирена») — птах-діва. В російських духовних віршах вона, спускаючись з раю на землю, зачаровує людей співом, в західноєвропейських легендах — втілення нещасної душі. Можливо, походить від грецьких сирен. У слов'янській міфології: чудова птиця, чий спів розганяє смуток і тугу; але прилітає лише до щасливих людей. ХарактеристикаСирин — це одна з трьох найвідоміших "райських птахів" (Сирин, Алконост, Гамаюн) в православних церквах московії та України. Однак, це аж ніяк не світлі Алконост та Гамаюн. Сирин — темна птиця, темна сила, посланниця володаря підземного світу[1].
Іноді Сирин зустрічається в образі справжньої птиці, без будь-яких людських рис. Ця птиця незлоблива, а швидше байдужа до людей. Сирин в давньоруському фольклорі - велика, сильна, строката діва-птиця з великими грудьми, суворим обличчям і короною на голові[2] Сирин — одна з небагатьох істот, здатних вільно переміщатися між дійсністю, Нав'ю і Прав'ю. Голос Сирина прекрасний настільки, що навіть боги, почувши його, насилу можуть відволіктися на щось інше. Саме через співи Сирина за легендою пропав молодий Купала (спів птаха завів його в навь). Всупереч поширеній помилці Сирин не має ні найменшого відношення до нижчих (а точніше - до низьковібраційних) сутностей. Сирин - архетипний символ стихійної природи, неприборканої глибинної крові світобудови. Цей містико-романтичний образ невіддільний від метафоричного неоднозначного образу бога Велеса. У розумінні вигляду Сирина прихований один з найдавніших сакральних елементів світорозуміння наших предків - усвідомлення взаємозв'язку світлою і темної сторони кожного елемента оточуючого нас світу. Причому в даному контексті темний - зовсім не означає поганий, цей епітет набуває значення «інший», «не явні», «глибинний», можливо навіть «істинний»[3] Див. такожГалерея
Посилання
Примітки
|