23-тя танкова дивізія (Третій Рейх)

23-тя танкова дивізія (Третій Рейх) 23. Panzer-Division
Емблема 23-ї танкової дивізії Вермахту
На службі	21 вересня 1941 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Вид	Сухопутні війська
Тип	Вермахт
Роль	танкові війська
Чисельність	танкова дивізія
У складі	1-ша армія 6-та армія 51-й армійський корпус 8-й армійський корпус 40-й моторизований корпус 48-й танковий корпус 40-й танковий корпус 3-й танковий корпус 1-ша танкова армія Група армій «Дон» 57-й танковий корпус Командування особливого призначення «Мит» 24-й танковий корпус 4-й танковий корпус Група армій «Північна Україна» 1-й кавалерійський корпус
Прізвиська	Дивізія Ейфелевої вежі (нім. Eiffel Tower Division)
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт Німецька окупація Франції Східний фронт Харківська операція (1942) Операція «Блау» Воронезько-Ворошиловградська операція Сталінградська битва Операція «Вінтергевіттер» Битва за Кавказ Нальчицько-Орджонікідзевська операція Північно-Кавказька операція Міус-фронт Міуська операція (1943) Донбаська операція (1943) Нижньодніпровська операція Дніпропетровська операція Дніпровсько-Карпатська операція Одеська операція Перша Яссько-Кишинівська операція Львівсько-Сандомирська операція Дебреценська операція Будапештська операція Віденська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-майор імперський барон Ганс фон Бойнебург-Ленгсфельд генерал-лейтенант Йозеф фон Радовіц
Медіафайли на Вікісховищі

23-тя танкова дивізія (Третій Рейх) (нім. 23. Panzer-Division) — танкова дивізія Вермахту в роки Другої світової війни.

23-тя танкова дивізія була сформована 21 вересня 1941 на території окупованої Франції на базі 101-ї танкової бригади.

• Франція (вересень 1941 — квітень 1942);
• СРСР (південний напрямок) (квітень 1942 — серпень 1944);
• Польща (серпень — жовтень 1944);
• Угорщина (жовтень 1944 — квітень 1945);
• Словенія, Австрія (квітень — травень 1945).

• генерал-майор імперський барон Ганс фон Бойнебург-Ленгсфельд (нім. Hans Reichsfreiherr von Boineburg-Lengsfeld) (21 вересня — 16 листопада 1941);
• оберст Гайнц-Йоахім Вернер-Еренфойхт (нім. Heinz-Joachim Werner-Ehrenfeucht) (16 — 22 листопада 1941), ТВО;
• генерал-майор імперський барон Ганс фон Бойнебург-Ленгсфельд (22 листопада 1941 — 20 липня 1942);
• генерал-майор Ервін Мак (нім. Erwin Mack) (20 липня — 26 серпня 1942), загинув у боях під П'ятигорськом;
• оберст Фріц фон Бух (нім. Fritz von Buch) (26 — 27 серпня 1942),ТВО;
• оберст Еріх Брюкнер (нім. Erich Brückner) (27 — ? серпня 1942),ТВО;
• генерал-майор імперський барон Ганс фон Бойнебург-Ленгсфельд (? серпня — 27 грудня 1942);
• оберст Йозеф Россманн (нім. Josef Rossmann) (27 — 28 грудня 1942),ТВО;
• генерал-майор, з 1 січня 1943 генерал-лейтенант Ніколаус фон Ворман (нім. Nikolaus von Vormann) (28 грудня 1942 — 31 жовтня 1943);
• генерал-майор Гайнц-Йоахім Вернер-Еренфойхт (1 — 18 листопада 1943),ТВО;
• оберст, з 1 січня 1944 генерал-майор Евальд Кребер (нім. Ewald Kräber) (18 листопада 1943 — 8 червня 1944),ТВО;
• оберст, з 1 вересня 1944 генерал-майор, з 1 березня 1945 генерал-лейтенант Йозеф фон Радовіц (нім. Josef von Radowitz) (8 червня 1944 — 8 травня 1945).

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

• ? — 5-та розвідувальна рота 23-го розвідувального батальйону за дії 24 серпня 1944 (?).

Нагороджені дивізії^[1]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	11
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	121
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	5
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	2 (№ 648 майор Герд Руге — 16.11.1944 № 882 генерал-лейтенант Йозеф фон Радовіц — 09.05.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2]	31 в тому числі 2 непідтверджених
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста, удостоєних Хреста Воєнних Заслуг з мечами	1
	Кавалери Почесної Відзнаки Сухопутних військ «Почесна пряжка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	27

• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (15)
• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (6)

• Середньодонська операція
• Краснодарська операція
• Полтавсько-Кременчуцька операція
• Банська-Бистрицька операція
• Штурм Будапешта (1944)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 23-тя танкова дивізія (Третій Рейх)

• 23. Panzer Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013.(нім.)
• 23. Panzer-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 7 червня 2013.(англ.)
• 23.Panzer-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 7 червня 2013. (англ.)
• 23. Panzer-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 7 червня 2013. (італ.)
• 23-я танковая дивизия / 23. Panzer-Division. на tankfront.ru.(рос.)
• 23-я танковая дивизия (23.Panzer-Division) [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.) — Военная история
• Танковые дивизии Вермахта 1940-45г.г.
• Organizational History of the German Armored Forces 1939—1945 (англ.)
• 23. Panzer-Division [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.]
• 23. Panzer-Division
• 23rd Panzer Division

• Rosado, J. and Bishop, C. German Wehrmacht Panzer Divisions, 1939-45. Amber Books Ltd., 2005
• Stoves, Rolf. Die gepanzerten und motorisierten deutschen Großverbände 1935—1945: Divisionen und selbstständige Brigaden. Dörfler, 2003. ISBN 978-3-89555-102-4
• Франсуа де Ланнуа, Жозеф Шарита. Немецкие танковые войска. 1935—1945; пер. М. Жуковой. — М.: АСТ, 2005.
• Ernst Rebentisch. Combat History of the 23rd Panzer Division in World War II. — Stackpole Books, 2012. — 544 с. — ISBN 978-0811710862. (нім.)

• 23rd Panzer Division — YouTube

Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.