8-ма армія (Третій Рейх)

8-ма армія 8. Armee
Німецькі важкі танки Tiger I. Корсунь-Шевченківська операція. Січень 1944
На службі	1 серпня — 20 жовтня 1939 22 серпня 1943 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Чисельність	польова армія
У складі	Група армій «Південь» Група армій «Південна Україна» Група армій «Австрія»
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія (1939) Битва на Бзурі Битва за Варшаву Битва на Курській дузі Бєлгородсько-Харківська операція Битва за Дніпро Розгром Дніпровського десанту Дніпровсько-Карпатська операція Черкаський котел Кіровоградська операція Умансько-Ботошанська операція Перша Яссько-Кишинівська операція Друга Яссько-Кишинівська операція Західно-Карпатська операція Будапештська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-полковник Йоганес Бласковіц генерал від інфантерії Отто Велер
Знаки розрізнення
Прапор командувача польової армії

8-ма а́рмія (нім. 8. Armee) — польова армія Вермахту в роки Другої світової війни.

8-ма польова армія (нім. 8. Armee) була сформована 1 серпня 1939 року на базі штабу 3-ї групи армій (нім. Heeresgruppe 3). У складі групи армій «Південь» частини армії брали участь у кампанії в Польщі, де вела бої в південних районах цієї країни, брала участь у боях за Варшаву. Незабаром після закінчення кампанії 8-ма армія була перейменована на 2-гу армію.

Знов була створена 22 серпня 1943 року шляхом перейменування командування оперативної групи «Кемпф» на південній ділянці фронту. Частини армії вели оборонні бої на території Лівобережної України, відступили за Дніпро в районі Кременчука і Черкас. Не утримавши оборону на правом березі річки, взимку — навесні 1944 роки з'єднання 8-ї армії зазнали великої поразки в районі Корсунь-Шевченковського і Кіровограда, відкаталися за Дністер на територію Молдавії.

У ході наступу Червоної Армії в Яссько-Кишинівській операції частини 8-ї армії зазнали поразки, були відкинуті в східні райони Угорщини, а потім до Чехословаччини за річку Грон.

Війська армії тримали оборону, проте були відкинуті зі своїх позицій в ході наступу Червоної Армії в 1945 році і відступили в західні райони Чехословаччини і до Австрії, де зазнали остаточної поразки й капітулювали.

• генерал від інфантерії, з 1 жовтня 1939 генерал-полковник Йоганес Бласковіц (нім. Johannes Albrecht Blaskowitz) (1 серпня — 26 жовтня 1939);
• генерал від інфантерії Отто Велер (нім. Otto Wöhler) (22 серпня 1943 — 22 грудня 1944);
• генерал танкових військ Ульріх Кліман (нім. Ulrich Kleemann) (22 грудня — 28 грудня 1944)
• генерал гірсько-піхотних військ Ганс Крейсінг (нім. Hans Kreysing) (28 грудня 1944 — 8 травня 1945).

• Дніпровська повітряно-десантна операція
• Дніпровсько-Карпатська операція
• 28-ма волонтерська гренадерська дивізія СС «Валлонія»
• Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»
• Моравсько-Остравська операція
• Празька операція

• Вермахт. Армии [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• 8-я полевая армия (8. Armee)^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• 8. Armee [Архівовано 5 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• 8.Armee (AOK 8) [Архівовано 6 листопада 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
• 8.Armee-Oberkommando [Архівовано 7 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• 8. Armee [Архівовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)

• Tessin, Georg Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS 1939—1945, Volume 3, Biblio Verlag, 1974, ISBN 3-7648-0942-6.
• Dahms, Hellmuth G., Die Geschichte des Zweiten Weltkriegs, München/Berlin 1983. ISBN 3-7766-1291-6
• Young, Peter, Der große Atlas zum Zweiten Weltkrieg, München 1974. ISBN 3-517-00473-1