18-та німецька армія сформована наприкінці 1918 року під командуванням генерала Оскара фон Гут'єра.
Друге формування (ІІ світова війна)
18-та польова армія (нім.18. Armee) була сформована 4 листопада1939 року шляхом переведення командування частин прикордонної ділянки «Центр» (нім.Grenzschutz-abschnitts-kommando Mitte) на кордон Німеччини з Нідерландами. До початку Західної кампанії армія виконувала охоронні функції на даній ділянці.
22 червня1941 року частини армії перейшли радянсько-німецький кордон і вторглися в межі СРСР. Зломивши опір військ Північно-Західного фронту, частини армії зайняли велику частину Литви, увійшли на територію Латвії, зайняли Ригу, вторглися на територію Естонії. У ході важких боїв кінця літа 1941 року з'єднання армії повністю зайняли Естонію, підійшли впритул до Ленінграда, почали операцію із захоплення Моонзундських островів. Не зумівши сходу захопити місто на Неві і знищити плацдарм радянських військ в районі Оранієнбаума, 18-та армія зайняла оборонні позиції.
У ході 1942 року вона не дозволила радянським військам зняти блокаду Ленінграда.
У 1943 році частини армії вели оборонні бої на всьому просторі від Балтійського моря до озера Ільмень. На початку 1944 року в результаті наступу Червоної Армії на північно-західній ділянці фронту 18-та армія була відкинута від Ленінграда до Естонії і Латвії, де влітку-осінню того ж року зазнала поразки, була витиснена на Курляндський півострів, де і залишалася до кінця війни. Повністю капітулювала до 10 травня1945 року.
935-й штаб ешелону будівельних колон (Brücken-Kolonnen-Staffel-Stab 935);
936-й штаб ешелону будівельних колон (Brücken-Kolonnen-Staffel-Stab 936);
B 21-ша, B 44-та, B 401-ша, B 636-та, B 652-га, В 658-ма, В 663-тя, В 826-та, Т 158-ма та Z 317-та будівельні колони (Brückenkolonnen B 21, В 44, В 401, В 636, В 652, В 658, В 663, В 826, Т 158, Z 317);
32-ге будівельне управління;
32-й штаб командира будівельних військ;
1-й фортечний інженерний штаб (Festungs-Pionier-Stab 1);
1-й фортечний будівельний батальйон (Festungs-Bau-Bataillon 1);
141-й будівельний батальйон (без 2-й роти) (ohne 2. Kompanie);
683-й мостобудівний батальйон (без 2-й і 4-й рот) (ohne 2. und 4. Kompanie);
591-й дорожньо-будівельний батальйон;
540-ва служба постачання армії (Armee-Nachschubtruppen 540);
185-й дивізіон штурмових гармат (без 1-й батареї) (ohne 1. Batterie);
44-й саперний батальйон (Pionier-Bataillon 44);
935-й штаб ешелону будівельних колон;
936-й штаб ешелону будівельних колон;
B 21-ша, B 44-та, B 401-ша, B 636-та, B 652-га, В 658-ма, В 663-тя, В 827-ма, Т 158-ма та Т 317-та будівельні колони (Brückenkolonnen B 21, В 44, В 401, В 636, В 652, В 658, В 663, В 827, Т 158, Т 317);
32-ге будівельне управління;
32-й штаб командира будівельних військ;
1-й фортечний інженерний штаб;
1-й фортечний будівельний батальйон;
141-й будівельний батальйон (без 2-й роти);
683-й мостобудівний батальйон (без 2-й і 4-й рот);
591-й дорожньо-будівельний батальйон;
580-та служба постачання армії (Armee-Nachschubtruppen 580);
Куровский, Франц (2000). «Todeskessel Курляндия», Podzun-Pallas *Verlag, Вельферсхайм-Berstadt. ISBN 3-7909-0716-2.
Тессин, Георг (1976). «Verbände Und Truppen der Deutschen Wehrmacht Und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945» (том IV), Biblio Verlag, Osnabrücke. ISBN 3-7648-1083-1.
Bönninghausen, C., Freiherr von: Kampf und Ende rheinisch-westfälischer Infanteriedivisionen 1941-45, Coesfeld o.J. (im Selbstverlag)
* Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
