Влітку 1944 року виникла небезпека, що словаки підтримають радянські війська, які наступали. Тому в Словаччину були стягнуті моторизовані частини з різних районів Рейху: Австрії, Фрідберга, Нейссе, Гляйвіца, Герліц, з яких була сформована танкова дивізія «Татра». У цей танковий батальйон увійшли 28 танків PzKpfw III і PzKpfw IV, 3 «Тигра». Незабаром почалося повстання, на придушення якого дивізія брала активну участь, в тому числі штурмуючи Братиславу. Після боїв дивізія продовжила навчання особового складу та отримала приставку «навчальна». Узимку «Татра» отримала ще декілька підрозділів, у тому числі з 178-ї запасної танкової дивізії. 21 лютого1945 року дивізія була перейменована у 232-гу танкову; 82-га і 85-та навчальні танкові гренадерські полки стали 101-м та 102-м танковими гренадерськими відповідно. Дивізія перейшла в підпорядкування групи армій «Південь», і в березні була розбита в ході боїв у Раби.
Thomas L. Jentz: Die deutsche Panzertruppe, Bd. 2, 1943—1945, Podzun-Pallas 1999.
Rolf Stoves: Die gepanzerten und motorisierten deutschen Großverbände 1935—1945: Divisionen und selbstständige Brigaden, Dörfler 2003.
Ian Baxter: Der deutsche Panzerkrieg 1939—1945, Neuer Kaiser Verlag 4. Aufl. 2003.
Jan Gebhardt, Jan Simovcek: Partisanen in der Tschechoslowakei 1941—1945, Berlin, 1989
Gustav Husak: Der slowakische Nationalaufstand, Berlin, 1972
Klaus Schönherr: Die Niederschlagung des slowakischen Aufstandes im Kontext der deutschen militärischen Operationen, Herbst 1944, in: Bohemia, 42 (2001)1..
Wolfgang Venohr: Aufstand in der Tatra. Der Kampf um die Slowakei 1939-44; Königstein/Ts. 1979
* Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту