Вальтер Крюгер (обергрупенфюрер СС)

Не варто плутати з генералом танкових військ Вальтером Крюгером

Вальтер Крюгер
Walther Krüger
Народження	27 лютого 1890(1890-02-27) Страсбург, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія
Смерть	22 травня 1945(1945-05-22) (55 років) Курляндський котел, Латвія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер
Вид збройних сил	Ваффен-СС
Рід військ	піхота танкові війська
Роки служби	1908–1945
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СС
Звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал військ СС
Командування	2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» 4-та поліційна гренадерська дивізія СС 4-й танковий корпус СС 6-й корпус СС
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна Західний фронт Французька кампанія Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Прибалтійська операція (1941) Блокада Ленінграда Операція «Цитадель» Прибалтійська операція (1944) Курляндський котел
Нагороди
Вальтер Крюгер у Вікісховищі

Вальтер Крюгер (нім. Walther Krüger; нар. 27 лютого 1890, Страсбург — пом. 22 травня 1945, Курляндський котел) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, обергруппенфюрер СС та генерал військ СС (1943). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами.

Народився 27 лютого 1890 року в Стразбурзі. Брат Фрідріха-Вільгельма Крюгера.

Отримав освіту у кадетських корпусах в Карлсруе та Берліні-Ліхтенфельді. В 1908 році випущений лейтенантом у 110-й (2-й Баденський) гренадерський полк «Кайзер Вільгельм І».

Учасник Першої світової війни. З черпня 1914 року ад'ютант батальйону, потім служив у 40-му фузилерному полці «Принц Карл Антон фон Гогенцоллерн», в 2-му єгерському полці; обер-лейтенант. Нагороджений Залізним хрестом 1-го та 2-го класу, капітан.

В 1919—1920 роках воював у складі Вестфальського Добровольчого корпусу Пфеффера в Курляндії. Учасник боїв з червоними військами в прибалтиці, кавалер Балтійського хреста 1-го класу. В 1921 році вступив у «Сталевий шолом».

Після приходу NSDAP до влади вступив у грудні 1933 року в СА і отримав звання штандартенфюрера. Член NSDAP (квиток № 3 995 130).

30 квітня 1935 року поступив у СС (SS-Nr. 266 184) і був зарахований в частини підсилення СС командиром 2-го штурмбану 2-го штандарту СС. В травні-жовтні 1936 року виклачдач юнкерського училища СС у Бад-Тельці. Керував формуванням і був першим командиром полку СС «Германія». Потім очолював оперативний відділ штабу Поліцейської дивізії СС, командував 1-ю мотопіхотною бригадою СС.

З початком війни проти СРСР воював у складі військ СС.

В 1942 році керував групою в інспекції піхоти Головного оперативного управління СС, потім начальник керівної групи «С» цього ж управління.

З 29 березня по 23 жовтня 1943 року командир моторизованої дивізії СС «Дас Райх» (в травні — червні дивізія знаходилась на відпочинку та поповненні). Одночасно командувач військ СС на Сході.

З жовтня 1943 по березень 1944 року командував 4-м танковим корпусом СС.

В липні 1944 року отримав посаду командира 6-го (латвійського) армійського корпусу військ СС, до складу якого входили 15-а і 19-а гренадерські (латвійські) дивізії військ СС. В кінці війни рештки його корпусу продовжували рішуче битись у Курляндії.

Після капітуляції Німеччини, коли стало зрозуміло, що він повинен здатись радянським військам, Крюгер покінчив життя самогубством 22 травня 1945 року.

• Штандартенфюрер СС (30 листопада 1938);
• Оберфюрер СС (1 січня 1940);
• Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (20 квітня 1941);
• Группенфюрер і генерал-лейтенант військ СС (30 січня 1942);
• Обергрупенфюрер СС і генерал військ СС (21 червня 1944).

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 3-го класу
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами (12 березня 1915)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (24 червня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті

• Балтійський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Золотий партійний знак НСДАП
• Німецький кінний знак в сріблі
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (13 червня 1940)
  • 1-го класу (22 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • Лицарський хрест (13 вересня 1941)
  • Дубове листя (№ 286; 31 серпня 1943) — як командир моторизованої дивізії СС «Дас Райх».
  • Мечі (№ 120; 11 січня 1945) — як командир 6-го корпусу СС.
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Відзначений у Вермахтберіхт
• Нарукавна стрічка «Курляндія»

• Під час війни Крюгер подав прохання щодо дозволу для його дочки на шлюб з штурмбаннфюрером СС Клінгенбергом, але виявилось, щоб серед її предків по метеринській лінії в 1711 році були євреї, тому шлюб був заборонений. Однак синові Крюгера дозволили служити в «Лейбштандарті СС Адольф Гітлер».

• Альфред Вюнненберг
• Вільгельм Біттріх
• Йозеф Дітріх
• Сміло фон Лютвіц

• Rangliste des aktiven Dienststandes der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps Nach dem Stande vom 6. Oktober 1912. Berlin. S. 270
• James Lucas: Das Reich. The Military Role of the 2nd SS Division. London 1981, ISBN 0-304-35199-7, S. 214
• Gregory L. Mattson: SS-Das Reich. The Story of the Second SS Division 1939–45. Staplehurst 2002, ISBN 1-86227-144-5, S. 180
• Ailsby, Christopher (1997). SS: Roll Of Infamy. Motorbooks International. ISBN 0-7603-0409-2.
• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic (in German). Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.133 — 134
• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с., 210, 664—665 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

• Walter Krüger. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 3 січня 2012. (нім.)
• Krüger, Walter. на geocities.com. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 3 січня 2012. (англ.)
• 120. Schwerterträger Walter Krüger
• Walter Krüger @ Das Reich

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: групенфюрер СС Еміль Херінг	командир поліційної гренадерської дивізії СС 18 серпня — 15 грудня 1941	Наступник: штандартенфюрер СС Альфред Вюнненберг
Попередник: штандартенфюрер СС Курт Брасак	командир танкової дивізії СС «Дас Райх» 29 березня — 23 жовтня 1943	Наступник: бригадефюрер СС Гейнц Ламмердінг
Попередник: обергрупенфюрер СС Альфред Вюннерберг	командир 4-го танкового корпусу СС 23 жовтня 1943 — 14 березня 1944	Наступник: обергрупенфюрер СС Маттіас Кляйнгайстеркамп
Попередник: групенфюрер СС Карл Фішер фон Тройенфельд	командир 6-го корпусу СС 25 липня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: капітулював