Карл Айбль
Карл Айбль (нім. Karl Eibl; нар. 23 липня 1891, Бад-Гойзерн, Верхня Австрія — пом. 21 січня 1943, хутір Ново-Георгієвський під Сталінградом) — австрійський та німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (посмертно) (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1942). БіографіяНародився в сім'ї чиновника з будівництва державних доріг. Закінчив Терезіанську академію. З 1 серпня 1914 року на фронті. Служив у 21-му ландверному полку, коомандував взводом, з 1915 року — командир роти. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після війни продовжив службу в армії Австрії. Командував ротою, з 1937 року — командир батальйону. З 15 березня 1938 року, після аншлюсу, на службі в вермахті на тій же посаді. Як командир батальйону брав участь у Польській кампанії. З січня 1940 року — командир 132-го піхотного полку 44-ї піхотної дивізії. Брав участь у Французькій кампанії. З 22 червня 1941 року — на Східному фронті (Житомир — Київ — Харків). З січня 1942 року — командир 385-ї піхотної дивізії на південній ділянці Східного фронт. З 20 січня 1943 року — командир 24-го танкового корпусу. 21 січня 1943 року штабний автомобіль генерал-лейтенанта Айбля був підірваний ручними гранатами із засідки, влаштованої італійськими солдатами: вони помилково прийняли німецьку машину за радянську. НагородиПерша світова війна
Міжвоєнний період
Друга світова війна
Військова кар'єра
Див. такожЛітература
Посилання
|