Кабардинці

Кабардинці Адыге
Кабардинська родина, 1905
Самоназва	кабард. адыгэ
Кількість	понад 550 000
Ареал	Росія: Кабардино-Балкарія
Близькі до	черкеси
Входить до	черкеси
Мова	кабардинська мова
Релігія	мусульмани-суніти, частково православні

Кабарди́нці (самоназва адыге, рос. кабарди́нцы) — один з корінних адизьких народів Північного Кавказу.

Кабардинці живуть в історичній області Кабарда́, що розташована в центральному Передкавказ'ї; за сучасним адміністративним поділом це переважно Кабардино-Балкарія, крім сходу республіки, а також частково південь Ставропольського краю й північно-західний окрай Північної Осетії. Кабардинці в РФ також живуть в інших суб'єктах Північного Кавказу, а за межами Росії — нащадки мухаджирів XIX й поч. ХХ століть, які іменують себе черкесами, в країнах Близького Сходу (Йорданія, Сирія) та Турчеччині.

Чисельність карачаївців у Росії за даними перепису населення 2002 року — 192 182 особи^[1], з них 169 тис. чоловік — у Карачаєво-Черкесії, де вони становлять 38,5 % населення, бувши чисельно найбільшим народом республіки. Карачаївські общини є також у Казахстані, Узбекистані та країнах, куди карачаївці у різний час емігрували — США, Туреччині тощо.

Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання в країні 190 представників карачаївського етносу, з них 1/6 (35 осіб) як рідну вказали мову своєї національності, майже кожний восьмий (22 особи) рідною вважали українську, решта — переважно російську^[2].

• 
  Кабардинці (1881)
• 
  Кабардинський вершник (1868)
• 
  Кабардинці

• Черкаський Олексій Михайлович
• Казанова Саті Сетгаліївна

• Геноцид черкеського народу

• Исторические сведения о кабардинском народе: К 300-летию дома Романовых. — Киев: Типо-Литография «С. В. Кульженко», 1913. — XVI, 284 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кабардинці