Share to:

 

Чуванці

Чуванці
Кількість1300
Ареал

Росія
1 087 (2002 р.)[1]

Україна
226 (2001 р.)[2][3]
Входить доюкагири[4]
Мовачукотська мова, російська мова
Релігіяправослав'я

Чуванці — народність на Чукотці. Етнонім походить від юкагирського чаунджі — «приморські, берегові жителі». Антропологи відносять їх до нащадків корінного населення, близького за мовою до юкагирів, яке було згодом асимільоване чукчами, перейшовши на чукотську мову, а потім перейняло російські звичаї будівництва хат і російську мову. Наприкінці XIX століття влада царської Росії припускала, що вони, можливо, є нащадками козаків, які нібито покоряли ці місця в XVIII столітті.

Мова

У минулому розмовляли чуванською мовою, що входить до юкагирської сім'ї, зараз — чукотською мовою (кочові чуванці) і «марковським» діалектом російської мови (осілі чуванці)[5].

Чисельність

За всеросійським переписом населення 2002 року чуванців виявилося 1087 осіб, з яких в Чукотському автономному окрузі проживала 951 особа (1,8% населення округу), з них російською мовою володіють 946 осіб (99,5%), а чукотською — 88 осіб (9,2%). Чуванці в Магаданській області (39 осіб, 2002 р.) повністю обрусіли (100% за відсутності володіння чукотською мовою).[6][7]

Чисельність чуванців в населених пунктах (2002 р.)[8]:

Чукотський АО:

Джерела

  • Марценюк, Винниченко. Національні меншини України: історія та сучасність. — К. : МАУП, 2006. — 256 с. — Бібліогр.: с. 222–251. — ISBN 966-608-650-6
  • Чуванцы // Сибирь. Атлас Азиатской России. — М.: Топ-книга, Феория, Дизайн. Информация. Картография, 2007. — 664 с. — ISBN 5-287-00413-3
  • Чуванцы // Народы России. Атлас культур и религий. — М.: Дизайн. Информация. Картография, 2010. — 320 с. — ISBN 978-5-287-00718-8

Примітки

  1. ↑ а б в г д Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 24 грудня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  2. ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 1 вересня 2013.
  3. ↑ Чи запануємо ми, браття, у своїй сторонці?. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 15 жовтня 2015.
  4. ↑ Чуванцы // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXVIIIа. — С. 933.
  5. ↑ В. І. Бєліков, Л. П. Крисін. Соціолінгвістика, 2001
  6. ↑ Всеросійський перепис населення 2002 р. Населення корінних нечисленних народів за територіями переважного проживання і володінням мовами. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2013.
  7. ↑ Всеросійський перепис населення 2002 р. Володіння мовами народів суб'єктів РФ[недоступне посилання]
  8. ↑ База мікроданих Всеросійського перепису населення 2002 року. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 1 вересня 2013. [Архівовано 2019-07-12 у Wayback Machine.]

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya