Франц Ксавер Шварц

Франц Ксавер Шварц Franz Xaver Schwarz
нім. Franz Xaver Schwarz
Прізвисько	Скнара
Народження	27 листопада 1875(1875-11-27) Гюнцбург, Баварія
Смерть	2 грудня 1947(1947-12-02) (72 роки) Регенсбург, Бізонія гастроентерологічні захворюванняd
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер
Роки служби	1894–1899 1914 — 1918 1932 — 1945
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (травень 1945)[1]
Член	СА, Німецький народний союз оборони і наступу і СА
Звання	Оберстгруппенфюрер СС (почесний)
Війни / битви	Перша Світова війна
Діти	Франц Шварц
Нагороди
Франц Ксавер Шварц у Вікісховищі

Франц Ксавер Шварц (нім. Franz Xaver Schwarz; нар. 27 листопада 1875, Гюнцбург — пом. 2 грудня 1947, в ув'язненні від шлункової хвороби Регенсбург) — німецький політичний та державний діяч часів Третього Рейху, завідувач фінансами НСДАП (нім. Reichsschatzmeister), обергруппенфюрер СА (1933), оберстгрупенфюрер СС (1942), рейхсляйтер (1935). Один з перших членів НСДАП та СС (1922)^[2].

Народився в родині пекаря, закінчив середню школу у Гюнцбурзі. У 1894—1899 роках служив в Баварському гвардійському піхотному полку. 1900 року вступив на службу чиновником у муніципалітет Мюнхена.

У Першу світову війну як обмежено придатний (за віком і здоров'ям) служив в ландвері.

Після війни знову працював чиновником в Мюнхені.

В 1922 році Шврц, який глибоко переживав поразку Німеччини у Першій світовій війні, вперше зустрів Адольфа Гітлера. Він стверджував, що з першого погляду сприйняв Гітлера як «людину долі». Одним з перших вступив в НСДАП в 1922 році; повторно вступив 27 лютого 1925 року (партійний квиток № 6). Призначений скарбником НСДАП 21 березня 1925 року. Був на цій посаді до капітуляції Німеччини в травні 1945 року.

У НСДАП мав прізвисько «Скнара».

З 1929 — депутат Мюнхенського міської ради. 13 червня 1932 року в якості почесного члена був прийнятий в СС (службове посвідчення № 38500) і відразу ж отримав звання группенфюрера. У березні 1933 — обраний депутатом рейхстагу від Франконії. 1 липня 1933 йому було присвоєно звання обергрупенфюрера СС, а 20 квітня 1942 року — оберстгруппенфюрер СС (за всю історію СС лише четверо, включаючи Шварца, мали таке звання).

Окрім високих звань і посад в НСДАП, СС та СА, Шварц також був директором Німецького мисливського музею, почесним членом Академії німецького права в Мюнхені (з 3 жовтня 1933 по 1944 рік) та головою Асоціації німецької будівельної промисловості.

Був заарештований після капітуляції Німеччини і відправлений в табір для військовополонених Ашкан у Бад-Мондорфі (Люксембург). Пізніше переведений у американський табір для інтернованих в Регенсбурзі, де союзники його довго та інтенсивно допитували. В першу чергу мова йшла про місце знаходження партійної скарбниці та пов'язаної з нею бухгалтерської звітності.

Шварц помер в ув'язненні 2 грудня 1947 року від хвороби шлунка.

У вересні 1948 року Мюнхенський апеляційний суд визнав Шварца одним із «головних злочинців».

В 1899 році Шварц одружився з Бертою Брегер. В них народився син Франц (1899—1960), який став бригадефюрером СС.

• Фельдфебель (1899)
• Лейтенант резерву (листопад 1914)
• Группенфюрер СА (9 листопада 1931)
• Группенфюрер СС (13 червня 1932)
• Обергруппенфюрер СС (1 липня 1933)
• Оберруппенфюрер СА (9 листопада 1933)
• Почесний Оберстгруппенфюрер СС (20 квітня 1942)

• Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному — як 30%-й інвалід війни (важка хвороба шлунку).
• Почесний хрест ветерана війни
• Данцизький хрест 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
• Хрест Воєнних заслуг 1-го класу з мечами (5 червня 1944) — за роботу під час бомбардувань Мюнхена 24-25 квітня 1944 року.
• Великий хрест Ордена Святого Савви (Югославія) (№ 3275; 24 травня 1939)

• Золотий партійний знак НСДАП
• Орден крові
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в золоті, сріблі та бронзі (25 років)
• Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям

• Кільце «Мертва голова»
• Почесний кут старих бійців
• Почесна шпага рейхсфюрера СС

• Костянтин фон Нейрат
• Вільгельм Фрік
• Альфред Хугенберг
• Фріц Тодт
• Карл Герман Франк

• Picture and brief biography(нім.)
• Генерал-Бухгалтер. Ксавьер Шварц 1933-45
• (Schwarz) Франц Ксавер
• Нагородний документ до ордену Святого Савви на ім'я Франца Ксавера Шварца

• Erich Stockhorst: 5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich. Arndt, Kiel, 2000, ISBN 3-88741-116-1
• Hallgarten, George W. F. «Adolf Hitler and German Heavy Industry, 1931—1933», The Journal of Economic History, 1952
• Orlow, Dietrich. The History of the Nazi Party: 1933—1945. University of Pittsburgh Press, 1973
• Weinberg, Gerhard L. «Hitler's Private Testament of May 2, 1938», The Journal of Modern History, 1955
• Константин Залесский СС. Охранные отряды НСДАП / Шварц
• Dieter Degreif: «Franz Xaver Schwarz. Das Reichsschatzmeisteramt der NSDAP und dessen Überlieferung im Bundesarchiv», in: Friedrich P. Kahlenberg (Hrsg.): Aus der Arbeit der Archive. Beiträge zum Archivwesen, zur Quellenkunde und zur Geschichte. Festschrift für Hans Booms, Boppard am Rhein 1989, S. 489—503.
• Ulf Lükemann: Der Reichsschatzmeister der NSDAP. Ein Beitrag zur inneren Parteistruktur, 1963. (Dissertation FU Berlin)
• Bernhard Schäfer: «Die Dienststellen der Reichsleitung der NSDAP in den Parteibauten am Münchener Königsplatz. Entstehung -Entwicklung — Strukturen — Kompetenzen», in: Julian Rosefeldt/Piero Steinle (Hrsg.): Bürokratie und Kult. Das Parteizentrum der NSDAP am Königsplatz in München, München 1995, S. 89–108.
• Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: . Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4, S. 603 f.
• Armin Nolzen: Schwarz, Franz Xaver. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 24, Duncker & Humblot, Berlin 2010, ISBN 978-3-428-11205-0, S. 3–5 (Digitalisat).
• Baldur von Schirach: «Franz Xaver Schwarz», in: Ders. Pioniere des Dritten Reiches, 1933, S. 204—206.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: немає	Рейхсляйтер — Імперський скарбничий 21 березня 1925 — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція