|
Войцехівський Віталій Олександрович
Войцехівський Віталій Олександрович (нар. 4 липня 1967, с. Баштечки, Жашківський район, Черкаська область) — український політик, міський голова Золотоноші (з листопада 2010 року)[1], лауреат премії "Людина року - 2015"[2]. БіографіяНародився 4 липня 1967 року в с. Баштечки Жашківського району Черкаської області, де у 1984 році закінчив середню школу.[1] З 1986 по 1988 служив у лавах Збройних Сил. Освіта вища. У 1984 році вступив до Київського інституту народного господарства, який закінчив у 1990 році за спеціальністю: бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності; отримав кваліфікацію економіста.[1] Трудову діяльність розпочав у 1990 році на ВАТ „Київметробуд”. З 1991 року працював на Золотоніському лікеро-горілчаному заводі „Златогор” на різних посадах: бухгалтер, керівник підрозділу, головний бухгалтер, фінансовий директор, генеральний директор.[1] З 2006 року – консультант з ефективності виробництва ТОВ «Золотоніського лікеро-горілчаний завод «Златогор».[1] З листопада 2010 року по теперішній час займає посаду Золотоніського міського голови[1] Кандидат економічних наук.[1] Кандидат у майстри спорту з волейболу.[1] Чемпіон України з волейболу серед аматорів.[1] Безпартійний.[1] Сім'яОдружений. Має сина Олександра.[1] КритикаСпівініціатор скандального законопроєкту № 7351 який надавав право самостійно командирами убивати військовослужбовців за невиконання наказів без будь-яких доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений у ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.[3][4][5][6][7] Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла М. В., Мазурашу Г. Г. та Федієнко О. П.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив «змінився» 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Аліксійчук О. В., Бакумов О. С., Гривко С. Д., Третьякова Г. М..[8][6] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт. 22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний, згодом, 24 травня, без пояснень причин, у законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відповилась коментувати законопроєкт.[8][9] У 2021 році було зафіксовано порушення правил агітації Войцехівським під час передвиборної кампанії. Агітація, в тому числі проводилася в місцевій школі.[10][11] Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
