Третьякова Галина Миколаївна
Третьякова Галина Миколаївна (нар. 21 січня 1963, Новокубанка Цілиноградської області Казахської РСР) — українська політична діячка та фінансистка. Народна депутатка України IX скл., голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, член фракції «Слуга народу».
ЖиттєписГалина Третьякова народилась у селі Новокубанці Казахської РСР. Після закінчення школи закінчила Харківський авіаційний інститут (інженер-механік авіаційних двигунів). Згодом навчалась у Київському університеті ринкових відносин за фахом «фінанси» (здобула освітньо-кваліфікаційний рівень магістра) та Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка. Має науковий ступінь кандидата економічних наук[2]. Трудова діяльністьТрудову діяльність почала інженеркою-технологом у військовій частині. З 1999 року працювала головою правління УАСК «АСКА — життя». З 1991 до 1999 була директоркою зі страхової справи, першою заступницею генерального директора у тій же компанії[2]. У 2009—2010 роках була членкинею Комісії — директоркою департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. У 2015—2019 роках входила до Громадських рад при Міністерстві соціальної політики України та Міністерстві охорони здоров'я України, з 2016 до 2019 — при Нацкомфінпослуг та Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики[3]. З 2017 року — експертка групи «Реформа фінансового сектору та пенсійної системи» у «Реанімаційному пакеті реформ». Була членкинею правління Пенсійного фонду України та головою Громадської ради при ПФУ. 2017 заснувала та очолила громадську організацію «Інститут громадянських свобод»[4]. ПолітикаКандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 54 у списку.[5] Безпартійна.[6] 29 серпня 2019 року отримала повноваження народного депутата IX скликання[7]. Була кандидаткою від «Слуги народу» на посаду голови комітету з питань соцполітики у Верховній Раді України IX скликання[8], обрана Головою цього комітету. На початку жовтня 2021 року керівники парламентських фракцій (всі, за винятком «Слуги народу») спільно висунули вимогу зняти Галину Третьякову з цієї посади[9][10]. Член делегації для участі у Тристоронній контактній групі, представник у робочій підгрупі з гуманітарних питань[11]. Третьякова є однією з розробниць проєкту пенсійної реформи та відстоює ідею підвищення віку для виходу на пенсію[12] та запровадження накопичувальної пенсійної системи — виключно на індивідуальні рахунки фізичних осіб[13]. У лютому 2020 року заявила про можливість ліквідації Пенсійного фонду і передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству, або перетворення ПФУ разом із фондами соціального страхування та безробіття на Національне страхове агентство.[14] Контроверсійності2 січня 2020 року заявила, що «пенсіонери на окупованих Росією територіях мають право на дві пенсії»[15]. 13 квітня 2020 року за ініціативою депутатів, серед яких була Третьякова, ВРУ прийняла закон № 553 про зміни до закону про бюджет на 2020 рік, згідно з яким понад мільйон інвалідів втратили можливість отримувати виплати на загальний, побутовий та медичний догляд, з них у 227 тис. інвалідів першої групи. Виплати було поновлено у грудні 2020 року без будь-якої компенсації за використання бюджетних коштів не за призначенням[джерело?]. У червні 2020-го Третьякова заявила, що в сім'ях, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти «дуже низької якості», які в майбутньому теж «сідають на державні кошти». Вона також навела приклади країн, де пропонують стерилізувати безробітних жінок[16]. Після скандалу відмовилася йти з посади голови комітету[17][18]. 8 жовтня 2021 Третьякова у чаті «Слуги народу» прокоментувала смерть депутата Полякова фразою «одним ворогом менше», після чого частина депутатів у залі почали кричати «ганьба»[19]. У Раді засудили ці висловлювання, сама Третьякова заявила, що це «свобода слова»[20]. Давид Арахамія попросив вибачення за висловлювання Третьякової[21]. Фракція «Слуга народу» та інші депутатські групи та фракції запропонували відсторонити її від пленарних засідань на п'ять днів[22]. 5-24 травня 2022 — співініціаторка законопроєкту № 7351 який надавав право командирам ЗСУ вбивати військовослужбовців за невиконання наказів без доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні[23][24][25]. Примітки
Джерела
|