Народився 4 вересня 1949 року в Одесі в єврейській родині. Батько — Михайло (Рахміль) Давидович[4], військовий лікар. Мати — Римма Яківна, працівник торгівлі, її батько (дід Григорія) — Ян Петрович Горінштейн, футбольний коментатор і почесний член Федерації футболу СРСР[5]. Брат — Ігор Михайлович Суркіс, президент ФК «Динамо» Київ.
У 1972—1974 роках: старший інженер контори технічного постачання Главплодвинпрому УРСР.
1974—1975: майстер РСУ-1 тресту «Укррембудматеріали» (Харків).
1975—1988: виконроб, начальник постачання, заступник начальника РБУ № 3, головний інженер, начальник управління виробничо-технологічної комплектації тресту «Київжитлорембудмонтаж» Київського міськжилуправління.
1988—1991: головний інженер, начальник управління виробничо-технологічної комплектації, заступник начальника виробничого житлово-ремонтного об'єднання Київського міськвиконкому.
1991—1993: генеральний директор СП «Динамо-Атлантик», начальник управління комплектації Київського міськвиконкому. Здійснює рейдерський захват ФК «Динамо Київ» і відсторонює Безверхого В. В. від президентства клубу.
1993—1998: президент Українського промислово-фінансового концерну «Славутич» (75 % належало офшорній «Newport Management» Віктора Медведчука).
Бізнес-партнер Віктора Медведчука, чия компанія «Newport Management» (Британські Віргінські Острови) робила виплати футболістам «Динамо» щонайменше з 2003 року[6]. За підрахунками Espreso.tv, наприклад, за 2013—2015 рр. ФК «Динамо» могло ухилитись від сплати податків на $30 млн[7].
Григорій Суркіс є одним з співвласників «А-Банку».
Політика
1998—2006: народний депутат України III і IV скликань, член фракції СДПУ (о). Довгий час входив у керівні органи партії.
Член партії СДПУ(о) з 1995 року. У 1996—1998 рр. — член Центральної ради, а з 1998 р. — Політради СДПУ(о). Заступник голови СДПУ(о) з жовтня 1998 року, член Політбюро (до 1998 р. — Правління) СДПУ(о) з грудня 1996 року. Секретар Київського міськкому СДПУ(о) у 1997–2003 роках. Делегат ХІ—XVIII з'їздів партії.
Член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (вересень 1998 — грудень 1999); заступник голови ради Міжнародної фундації українського літопису (з липня 1998).
Народний депутат УкраїниІІІ та IV скликання. Заступник голови Комітету, член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Верховної Ради України. Уповноважений представник фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України (1998—2002 років).
Народний депутат України IX скликання від партії «Опозиційна платформа — За життя», № 17 у списку[8]. На час виборів: президент ГО Товариство «Україна – Китай», член партії «Опозиційна платформа — За життя». Проживає в місті Києві[9]. Секретар Комітету з питань молоді і спорту Верховної Ради України (з 2019 року)[10]. Член Підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності, Підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту.
Кримінальні справи
19 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження щодо Суркіса[11] щодо можливого привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах і/або організованою групою осіб[12][13].
Кримінальне провадження стосується будівництва навчально-тренувальної бази для національних збірних у селі Гореничі під Києвом. 2003-го Суркіс і віцепрезидент ФФУ Олександр Бандурко заявили про будівництво спортивної бази. На площі у 40 га мали збудувати манеж та 10 футбольних полів.
Кошти для будівництва було зібрано з українських клубів, яким УЄФА здійснила «платежі солідарності» протягом чотирьох років: з сезону-2000/2001 до сезону-2003/2004. На будівництво в Гореничах було виділено 12 млн грн[14] (за тодішнім курсом 2003-го року — ~2 млн євро). Спортивну базу не було побудовано.
У 2018 році аудит компанії KPMG підтвердив нанесення Українській асоціації футболу збитків, унаслідок розтрати цільових коштів УЄФА на неіснуюче будівництво спортбази[15].
У 2021 році Нацполіція активізувала розслідування у справі незбудованої спортивної бази, а слідчий суддя продовжив строки досудового дозслідування до лютого 2022 року[16].
Український спорт
1993—1998: президент ФК «Динамо» Київ.
1998—2002: почесний президент ФК «Динамо» Київ. У 2002 році передав право власності клуба брату Ігорю.
1996—2000: президент Професіональної футбольної ліги України, віцепрезидент Федерації футболу України.
З 1997: посол від України в Єврокомісії з питань спорту, толерантності та Чесної Гри.
1998—2006: перший заступник Парламентського комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту.
З 1998: член Національного олімпійського комітету України.
2000—2012: президент Федерації футболу України.
З 2006: віцепрезидент Національного олімпійського комітету України.
Із 2012: почесний президент Федерації футболу України.
УЄФА/ФІФА
2000—2012: член Комітету національних асоціацій ФІФА.
2002—2004: член Комітету УЄФА з професіонального футболу.
2004—2007: кооптований член Виконкому УЄФА (без права голосу), член Робочої групи з футбольному розвитку.
2007—2019: член Виконкому УЄФА.
2007—2009: голова Комітету УЄФА з футзалу і пляжного футболу.
2007—2013: заступник голови Комітету УЄФА зі стадіонів та безпеки.
2009—2011: голова Комітету УЄФА з дитячо-юнацького та аматорського футболу, заступник голови Комітету УЄФА з жіночого футболу.
2011—2013: голова Комітету УЄФА зі змагань для збірних.
2013—2015: заступник голови Комітету УЄФА з маркетингових консультацій.
2013—2015: голова Комітету УЄФА зі стадіонів та безпеки.
2013—2016: член Оргкомітету з організації Клубного чемпіонату світу ФІФА
2015—2017: голова Комітету УЄФА з маркетингових консультацій.
2017—2019: член Ради UEFA Events SA
2017—2019: голова Комітету УЄФА з національних асоціацій.
2017—2019: заступник голови Комітету УЄФА з дитячо-юнацького та аматорського футболу.
2013—2019: представник Виконкому УЄФА в Стратегічній раді УЄФА з професіонального футболу.
2013—2019: віцепрезидент УЄФА.
Із 2019: почесний член УЄФА.
Скандали
Нецільове використання коштів
У листопаді 2019 року Українська асоціація футболу звернулася[17] до ДБР, ГПУ та МВС із заявою про вчинення експрезидентом ФФУ Суркісом правопорушення, яке завдало збитків на 380 млн євро.
За даними видання[18], з 1999 року (понад 15 років) УЄФА переказував кошти, загалом 380 млн євро, призначені для ФФУ та розвитку українського футболу, офшорній компанії «Ньюпорт Менеджмент Лтд» (Newport Management Limited)[19].
Ця компанія зареєстрована на Британських Віргінських островах, а контролює її Григорій Суркіс, який з 2000 по 2012 очолював ФФУ, а також понад 10 років (до лютого 2019 року) був членом Виконкому УЄФА[18].
Поліція та Офіс Генпрокурора розслідують привласнення коштів УЄФА, які «Федерація футболу України» за часів головування Григорія Суркіса отримувала на офшорну компанію-посередника «Ньюпорт Менеджмент Лтд». Про це йдеться в ухвалах Голосіївського райсуду Києва від 21 січня[20].
Григорія Суркіса запідозрили у фінансовому мотивуванні членів «футбольної» тимчасової слідчої комісії Верховной Ради України, що розслідує будівництво футбольних полів. Навіть називається конкретна сума — 1 млн грн.[21]
У Німеччині за авторством журналістів Рафаеля Бушманна та Міхаеля Вулцінгера та відомого видання Der Spigel вийшла книга «FootballLeaks-2».
В окремому розділі книги під назвою «Українське братство» (Ukrainische Bruderschaft) описується шлях Ігоря та Григорія Суркісів у футболі, а також їхня взаємодія з офшором Newport, через які проходять усі гроші столичного клубу з 1993 року. У своїй книзі автори посилаються на документи «FootballLeaks»[26].
У книзі йдеться про те, що київське «Динамо» з 1993 року фінансово повністю було пов'язано на компанією Newport, яку контролює нинішній бос клубу Ігор Суркіс. Посилаючись на дані з ФІФА, автори зазначають, що у 2011—2017 роках на купівлю 82 футболістів київське «Динамо» через Newport витратило 324 мільйони доларів. Тобто, податки з цієї суми в Україні не сплатили.
«Кримінал у Києві»
18 грудня 2019 року німецьке видання «Kicker» випустило статтю з заголовком «Кримінал у Києві». У статті йдеться про те, як кошти від УЄФА для українського футболу потрапили в офшорну компанію, яку контролюють брати Суркіси[27].
Відмивання грошей «А-Банком»
Державна фіскальна служба підозрює «А-Банк» братів Суркісів у відмиванні грошей в особливо великих розмірах. 27 грудня 2019 року Голосіївський райсуд Києва за клопотанням слідчих ДФС наклав арешт на рахунки клієнтів «А-Банку». За даними ДФС, компанії-клієнти банку надають послуги з формування незаконного податкового кредиту при поставці товарів, робіт/послуг підприємствам реального сектора економіки, у тому числі «Управлінню каналу Дніпро-Донбас», ТОВ «Клімстар», «Біг Сіті Груп», «Завод Котломаш» та іншим компаніям.
Слідство встановило, що гроші, перераховані цим компаніям нібито за товари і послуги знімалися готівкою з розрахункових рахунків, а також через рахунки громадян в банкоматах, що завдало збитків державі в особливо великих розмірах[28].
Шуби для арбітра
У 1995 році брати Суркіси намагалися дати хабар іспанському арбітру Ліги чемпіонів Антоніо Лопесу Ньєто перед матчем «Динамо» — «Панатінаїкос». Вони запропонували дві норкові шуби і $30 тис. Через дії Суркісів «Динамо» зняли з розіграшу Ліги Чемпіонів та дискваліфікували на рік.[29][30]
Нагороди
Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (3 вересня2014) — за визначний особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного авторитету України, багаторічну плідну професійну діяльність[31][32]
Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (5 липня2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[33]
Орден «За заслуги» II ст. (22 серпня1998) — за вагомий особистий внесок у законодавчу діяльність Верховної Ради України та з нагоди 7-ї річниці незалежності України[37]
Почесна відзнака Президента України (22 серпня1996) — за визначні досягнення у праці, що сприяють економічному, науково-технічному і соціально-культурному розвиткові України, зміцненню її державності і міжнародного авторитету, та з нагоди п'ятої річниці незалежності України[39]
↑Суркис занесен в "черный список" УЕФА - Handelsblat. Информационное агентство Украинские Национальные Новости (УНН). Все онлайн новости дня в Украине за сегодня - самые свежие, последние.(рос.). Процитовано 24 січня 2020.
.png)