Share to:

 

Гімн Хорватії

Гарна наша Батьківщино
Lijepa naša domovino
КраїнаХорватія Хорватія
СловаАнтун Миханович
МелодіяЙосип Рунянин
Затверджений1990 [1]
Музичний приклад
Lijepa naša domovino у Вікісховищі

«Lijepa naša domovino» («Красна наша Батьківщино») — гімн Хорватії.

До розпаду Югославії в 1991 році, використовувався як гімн Хорватської Соціалістичної Республіки у складі Югославії.

Текст написав Антун Миханович[ru], він уперше був опублікований під назвою «Horvatska domovina» («Хорватська Батьківщина») в 1835 році. Музику написав Йосип Рунянин в 1846 році. Пісня передавалася з вуст в уста, і в 1861 році її записав Ватрослав Ліхтенеггер, обробив для чотирьох голосів і в 1864 році вперше опублікував.

Між 1918 і 1941 роками, «Lijepa naša domovino» разом з гімнами «Боже Правде» (гімн Сербії) і «Naprej, zastava slave» (гімн Словенії) стала гімном Королівства Сербів Хорватів та Словенців, пізніше Югославії.

Слова Антуна Міхановича, музика Йосипа Рунянина. Переклад на українську Раїси Тростинської (1992)[2].

Lijepa naša domovino Переклад гімна

Lijepa naša domovino,
Oj junačka zemljo mila,
Stare slave djedovino,
Da bi vazda sretna bila!

Mila kano si nam slavna,
Mila si nam ti jedina.
Mila kuda si nam ravna,
Mila kuda si planina!

Teci Savo, Dravo teci,
Nit' ti Dunav silu gubi,
Sinje more svijetu reci,
Da svoj narod Hrvat ljubi.

Dok mu njive sunce grije,
Dok mu hrašće bura vije,
Dok mu mrtve grobak krije,
Dok mu živo srce bije!

Красна наша Батьківщино,
Героїчна земле мила,
Слави предків дідівщино,
Будь же ти навік щаслива!

Люба ти нам, як і славна,
Рідна нам ти і єдина,
Люба нам твоя рівнина
Мила і гірська вершина.

Течи, Саво, Драво, течи,
І Дунай хай сил не губить,
Синє море, світу речи,
Що хорват народ свій любить.

Поки сонце ниви гріє,
У дібровах буря виє,
Мертвих стережуть могили,
Серце в грудях має сили!

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ Sabor Republike Hrvatske (21 грудня 1990). Zakon o grbu, zastavi i himni Republike Hrvatske te zastavi i lenti predsjednika Republike Hrvatske. Narodne novine. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 23 травня 2009.
  2. ↑ Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2011. Випуск 16 ст.55 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
Kembali kehalaman sebelumnya