385-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
385-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 385. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни. Історія з'єднання385-та піхотна дивізія була сформована 10 січня 1942 року в ході 18-ї хвилі мобілізації вермахту. Це була одна з п'яти дивізій цієї хвилі формування, яка була сформована під назвою «Рейнгольд» із запасних частин VI, X і XI військових округів. Формування було завершено, як і планувалося, 15 січня 1942 року. У період з 16 по 23 січня 1942 року зібрані частини дивізії були перекинуті з військових округів до Бергенського полігону поблизу Фаллінгбостеля, де вони перебували до 11 березня 1942 року. Перший ешелон з підрозділами дивізії вирушив з полігону на Східний фронт і 16 березня 1942 року прибув до Полоцька. Останній транспорт прибув сюди 28 березня. У районі розміщення Полоцьк — Невель дивізія виконувала охоронні завдання і неодноразово вступала в сутички з партизанами. З 16 квітня 1942 року дивізія була передислокована в зону відповідальності 4-ї армії в районі Рославля. Тут вона була розгорнута на лінії фронту в районі Фомино. 385-й інженерний батальйон залишився під Полоцьком, а 538-й піхотний полк перемістився на фронт під Ленінград. З 11 травня 1942 року дивізія була замінена на передовій 267-ю піхотною дивізією і передислокована до Рославля. Звідси дивізію передислокували в район на південний схід від Малоархангельська поблизу Орла в період з 12 по 31 травня. Місцем дислокації був район Мохове — Олександрівка — Лугове. З 28 червня 1942 року дивізія брала участь у німецькому літньому наступі 1942 року, форсувавши річку Тім 28 червня і річку Кешен 1 липня. На Кешенському плацдармі 2 і 3 липня дивізія відбивали потужні контратаки радянських військ. З 5 липня дивізія просувалася до Олима як ударна дивізія на північному фланзі XIII армійського корпусу. 6 липня наступ зупинився і дивізія перейшла до оборони, прикриваючи північний фланг XIII армійського корпусу. З 12 липня 1942 року дивізію замінила 88-ма піхотна дивізія. З'єднання після відведення з передової зосередили в районі Березівки, після короткого відновлення боєздатності 21 липня 1942 року вона здійснила марш на визначений напрям. З 24 липня дивізія брала участь у битві за Верейку. У складі VII армійського корпусу 385-та піхотна дивізія разом з 9-ю танковою дивізією виконувала завдання з недопущення глибокого прориву між Мал. Верейка і Леб'яже Червоної армії та зриву очікуваного подальшого просування російських танкових угруповань. З цією метою дивізія мала атакувати з плацдарму на північний схід від Новопавлівки вздовж хребта і захопити ці панівні височини. Це вдалося 24 липня, і наступного дня дивізія просунулася до Великої Верейки. Однак оточити сильніші радянські частини їй не вдалося. З 27 липня дивізія перейшла до оборони на зайнятих висотах. На цих позиціях дивізія залишалася протягом наступних кількох тижнів. У другій половині листопада 19142 року дивізія була фактично знищена в закруті Дону внаслідок контрнаступу Червоної армії під Сталінградом. Наказом ОКГ від 17 лютого 1943 року із залишків 385-ї та 387-ї піхотних дивізій було сформовано бойова група, яке 30 березня 1943 року перетворили на нову 387-му піхотну дивізію. Райони бойових дій
КомандуванняКомандири
Підпорядкованість
Склад
Див. також
Посилання
Література
Примітки
|