|
Дивізія охорони фюрера
Дивізія охорони фюрера або Дивізія супроводження фюрера (нім. Führer-Begleit-Division) — спеціальна дивізія ескорту та охорони фюрера[1], що входила до складу Вермахту за часів Другої світової війни.  ІсторіяДивізія охорони фюрера утворена 26 січня 1945 шляхом реорганізації Бригади охорони фюрера. Свою історію з'єднання вело від заснування у червні 1938 року на основі 7-ї та 8-ї рот моторизованого полку «Гроссдойчланд» спеціальної, так званої, Транспортної команди супроводу фюрера (нім. Kommando Führerreise), основним призначенням якої було супроводжувати Адольфа Гітлера в його поїздках по території Німеччини та інших країн. Напередодні вторгнення німецьких військ до Польщі та розв'язання Другої світової війни прийнято рішення про посилення підрозділу охорони голови нацистської Німеччини. 1 жовтня 1939 року підрозділ був збільшений у чисельності з двох взводів охорони до батальйону трьох-ротного складу та отримав нову назву — Ескортний батальйон охорони фюрера (нім. Führer-Begleit-Bataillon (FBB). Крім супроводу голови держави у роз'їздах, на батальйон лягла задача охорони його штаб-квартири та чисельних ставок. 12 травня 1941 року до штату ескортного батальйону вводиться танкова рота, що мала на озброєнні трофейні польські танки 7ТР. Однак, вже 18 червня 1941 року командування відмовилося від польської бронетехніки, і роту переводять на трофейні чеські танки Panzer 38(t). З моменту свого заснування до літа 1942 року підрозділ супроводження Гітлера підкорявся особисто коменданту штаб-квартири фюрера, який одночасно був командиром цього підрозділу. У серпні 1943 року ескортний батальйон перейменований на Гренадерський батальйон фюрера (нім. Führer-Grenadier-Bataillon). У вересні 1944 року, після невдалої спроби замаху на Гітлера, підрозділ став окремою частиною з найменуванням Полк охорони фюрера (нім. Führer-Begleit-Regiment). Однак, вже у листопаді-грудні 1944 року формування реформоване і стало Бригадою охорони фюрера (нім. Führer-Begleit-Brigade). 26 січня 1945 року за наказом бригада розширена до штатів дивізії з одночасним присвоєнням найменування Дивізія охорони фюрера (нім. Führer-Begleit-Division). Хоча основним призначенням військового формування на усіх етапах його існування було забезпечення охорони та оборони особисто А.Гітлера, його штаб-квартири та переміщень, водночас, особовий склад батальйону (а згодом полк-бригада-дивізія) активно залучалися до ведення бойових дій у зонах конфлікту. Неодноразово на базі підрозділу формувалися бойові групи, що номінально залишалися в безпосередньому підпорядкуванні фюрера, разом з тим, поступали у розпорядження командирів та командувачів формувань Вермахту на різних театрах війни. По завершенні такого роду відряджень, офіцери та солдати бойових груп, що вцілили, поверталися для продовження несення служби до Берліна. У грудні 1944 року щойно сформована бригада супроводження фюрера у складі XXXXVII-го танкового корпусу 5-ї танкової армії генерала Хассо фон Мантойфеля кинута в наступ в Арденнах. 22 грудня 1944 року особовий склад елітного формування відзначився при штурмі Сент-Віта — важливого опорного пункту оборони американських військ. Але згодом, німецькі війська декілька разів здійснювали спробу прорвати оборону навколо міста Бастонь, де на перетині сьомі найважливіших доріг у Арденнському лісі, оборонялася 101-ша американська повітряно-десантна дивізія. Після провалу задуму операції з розгрому союзних військ на Західному фронті, бригаду терміново перекидають на Східний фронт, де розпочався наступ радянських військ у Померанії. Наприкінці січня 1945 на фондах бригади розгортається повноцінна панцергренадерська дивізія. 17 лютого 1945 дивізія охорони фюрера, у взаємодії з гренадерською дивізією «Фюрер», завдали сильного контрудару по військах 47-ї армії 1-го Білоруського фронту, в районі Штаргарда і потіснили радянські війська. У березні 1945 року дивізія перекинута до Моравії, в район Троппау, де увійшла до складу гарнізону. У середині квітня частини дивізії були вибиті з міста і відкинуті з великими втратами. Залишки дивізії охорони фюрера були перекинуті на північ і у складі 4-ї танкової армії Вермахту, брали участь у спробі деблокади Берліна, оточеного радянськими військами. 23 квітня 1945 року німецьким військам вдалося прорвати радянську оборону і просунутися на 20 кілометрів у напрямку Шпремберг, погрожуючи вийти в тили 1-го Українського фронту. Через кілька днів, частинами 4-ї гвардійської танкової армії німецьке угруповання в районі Шпремберг було оточена і знищено. Серед основних сил шпремберзького угруповання, що були знищені в котлі, перебувала і дивізія охорони фюрера. КомандуванняКомандири
Підпорядкованість
Склад
Нагороджені дивізії
Див. також
Посилання
Література
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
