|
98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)
98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 98. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія 5-ї хвилі мобілізації Сухопутних військ Третього Рейху брала участь у Французькій кампанії, билася на Східному та Італійському фронтах. Історія98-ма піхотна дивізія сформована 18 вересня 1939 на навчальному центрі Графенвер (нім. Truppenübungsplatz Grafenwöhr) у XIII військовому окрузі під час 5-ї хвилі мобілізації Вермахту. Особовий склад, що надходив на укомплектування дивізії, в основному мав бойовий досвід Польської кампанії. До початку загального наступу німецьких військ на Західному фронті, підрозділи з'єднання займалися бойовою підготовкою, проходили етапи бойового злагодження на полігонах Німеччини.    Взимку 1939–1940 98-му дивізію передислокували на західні кордони Рейху і включили до штату IX-го армійського корпусу 1-ї армії. У Французькій кампанії дивізія брала участь у бойових діях майже з першого дня, билася у Люксембурзі, Бельгії, на півночі Франції. В операції «Рот» вела бої з формуваннями французької армії під Орлеаном. Деякий час розташовувалася у Пітів'є. З серпня 1940 до лютого 1941 98-ма піхотна дивізія була тимчасово розпущена. Напередодні вторгнення до Радянського Союзу, з'єднання було знов укомплектоване ветеранами дивізії й зосереджене у районі французьких міст Шалон-ан-Шампань і Еперне, де її підрозділи змінили 78-му та 253-ю піхотні дивізії, що прямували на східні кордони Рейху. Але вже наприкінці червня 1941 98-му змінила з окупаційними функціями нова — 335-та піхотна дивізія, а 98-му направили на східну ділянку німецько-радянського фронту, як резерв ОКХ. З липня 1941 дивізія увійшла, як посилення LI-го армійського корпусу 6-ї армії, що бився з військами Південно-Західного фронту генерала Кирпоноса під Рівним, Житомиром, Радомишлем, Барановкою, Малином, Києвом та Черніговом. У запеклих боях в Україні дивізія зазнала серйозних втрат і значно втратила свій бойовий потенціал. Через високі втрати три батальйони дивізії були скорочені (II./282, III./289, III./290), й надалі з'єднання вело бойові дії в скороченому складі. На початку жовтня 98-му дивізію передали до складу ударного угруповання групи армій «Центр», що готувався до операції «Тайфун», рішучого наступу гітлерівських військ на Москву. Дивізія увійшла до XII-го армійського корпусу 4-ї танкової групи генерал-полковника Е. Гепнера. Через значний брак військової техніки, що була втрачена у попередніх боях з радянськими військами, на дооснащення дивізії була надані трофейні радянські танки Т-26 та Т-70, а також захоплені бронеавтомобілі типу БА-6 і БА-10. 10 жовтня 1941 німецькі XII-й генерала від інфантерії В.Шрота і XIII-й армійські корпуси генерала від інфантерії Г. Фельбера проривають оборону на Калузькому і Малоярославецькому напрямах. 98-ма піхотна дивізія діяла в першому ешелоні наступаючих військ, вела запеклі бої під Рославлем, Кіровом, Можайськом, на річці Нара. Після важких та кровопролитних боїв на московському напрямку, дивізія практично вичерпала свій потенціал, а після переходу радянських військ у контрнаступ перейшла до оборони в районі Юхнова та річки Угра. Протягом зими 1942 — зими 1943 дивізія вела затяті оборонні бої у Ржевському виступі. Під час Ржевської битви формування 98-ї піхотної дивізії протистояли спробам радянських Західного і Калінінського фронтів вибити війська німецької групи армій «Центр» на Ржевсько-Сичовському напрямку в районі Гжатська. 17 січня 1943 року радянські частини Калінінського фронту опанували місто Великі Луки. У результаті цього німецькі війська опинились перед загрозою оточення на Ржевському виступі. 6 лютого, після багаторазових звернень командування групи армій «Центр» і начальника Генштабу генерала Цейтлера, Гітлер дозволив відвести 9-ту і частину 4-ї армії на лінію Духовщина — Дорогобуж — Спас-Деменськ. німецьке командування розпочало поступове виведення своїх військ за планом операції «Бюффель». 30 березня 1943 року евакуація німецьких військ із Ржевського виступу була завершена. 98-ма піхотна дивізія після виходу з-під Ржеву була виведена до резерву на доукомплектування та відновлення боєздатності. Протягом весни 1943 вона перебувала у районі Брянська, Мглина. У середині червня 1943 дивізію передислоковують на південний фланг німецько-радянського фронту, через Крим з'єднання перекидають на Таманський півострів, де вона входить до складу XXXXIV-го армійського корпусу 17-ї армії групи армій «A», що б'ється на Кубані за утримання плацдарму на Північному Кавказі. Протягом літа-осені 1943 98-ма піхотна дивізія вела бойові дії на Кубані, згодом відступила до Криму, тримала оборону в районі Керчі. З висадкою радянського морського десанту зазнала значних втрат у живій силі та техніці, відступала вглиб Кримського півострову. У складі V-го армійського корпусу вела бої на Керченському півострові, на мисі Тархан, з боями відступала до Севастополя, де була практично розгромлена весною 1944 року. У травні 1944 залишки дивізії встигли евакуювати до Румунії. Рештки дивізії були зосереджені спочатку в Румунії, а згодом у Хорватії, поблизу Загреба. 5 червня 1944 98-ма піхотна дивізія розпочала повне реформування на фондах вцілілих військ та додатково підрозділів 387-ї піхотної дивізії та інших формувань, що евакуювали з Криму. До серпня 1944 дивізія відновила свою боєздатність і передана до складу LXXVI-го танкового корпусу 10-ї армії. 98-ма піхотна дивізія брала участь у бойових діях на Італійському театрі дій до кінця Другої світової війни. Билася поблизу Ріміні, Імола, Ровіго, Болоньї, Луго на півночі Італії. Капітулювала 8 травня 1945 американським військам у передгір'ях Східних Альп. Райони бойових дій
КомандуванняКомандири
ПідпорядкованістьСклад
Нагороджені дивізії
Див. також
Посилання
Література
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
