29-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх)

29-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх) 29. Panzergrenadier-Division
Емблема 29-ї панцергренадерської дивізії Вермахту
На службі	23 червня 1943 — 29 квітня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Роль	панцергренадери
Чисельність	панцергренадерська дивізія 12 554 чол.[1]
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Ерфурт
Прізвиська	«Дивізія сокола» (нім. Falke Division)
Оснащення	Sd.Kfz 251; StuG; Panzer IV
Війни/битви	Друга світова війна Середземноморський ТВД Італійська кампанія Операція «Хаскі» Операція «Бейтаун» Операція «Аваланч» Зимова лінія Битва при Монте-Кассіно Операція «Шінгл» Битва за Сан-П'єтро Лінія Густава
Командування
Визначні командувачі	генерал-лейтенант Вальтер Фріз

29-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх) (нім. 29. Panzergrenadier-Division) — панцергренадерська дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

29-та панцергренадерська дивізія розпочала формування у березні 1943 року на території окупованої південно-західної Франції на фондах розгромленої у Сталінграді 29-ї моторизованої дивізії Вермахту. 23 червня 1943 року формування з'єднання було завершене і вона передислокована на південь Італії.

За станом на 24 вересня 1943 року штатна панцергренадерська дивізія мала у своєму складі два моторизованих гренадерських полки (пізніше перейменовані на панцергренадерські) трьох-батальйонного складу та змішаний танковий полк (танковий батальйон по дві роти Pz Kpfw IV і роту Pz Kpfw V та панцергренадерський батальйон на бронетранспортерах), самохідний протитанковий дивізіон, розвідувальний батальйон, самохідний артилерійський полк, зенітний дивізіон та частини підтримки і забезпечення. Загальна штатна чисельність — 15 418 чоловік, у тому числі 415 офіцерів^[2].

Знову сформована дивізія прибула до Італії, а з висадкою союзників 10 липня в Сицилії, 18 липня терміново перекинута на острів. 23 липня підрозділи з'єднання здобули перший бойовий досвід східніше від Терміні-Імерезе, вступивши в бій з американською 45-ю піхотною дивізією. До 17 серпня 1943 року дивізія билася з англо-американськими військами на півночі Сицилії, доки не була успішно евакуйована з іншими німецькими військами через Мессінську протоку до материкової Італії.

Пізніше панцергренадерську дивізію передали до LXXVI-го танкового корпусу генерала танкових військ Т.Герра в Калабрії, де вона протистояла висадці та наступу 8-ї британської армії. Морський десант 5-ї американської армії в районі Салерно змусив німецьке командування терміново перекинути 29-ту дивізію в зону висадки. Панцергренадери, діючи з району Альтавілла-Сілентіна, у взаємодії з іншими маневровими групами та резервами 10-ї армії контратакували американський десант та всіляко сковували його просування вглиб Італії. До 16 вересня 1943 року 29-та дивізія вела запеклі бої й зазнала значних втрат у живій силі та техніці, доки генерал Генріх фон Фітингоф не віддав їй наказ відступити на рубежі оборонної лінії Вольтурно. До 11 листопада формування перебувало в резерві командування, а потім змінило 3-тю панцергренадерську дивізію на оборонних позиціях.

Взимку 1943—1944 років 29-та панцергренадерська дивізія вела оборонні бої біля Монте-Кассіно.

У січні 1944 року, коли американські війська висадили морський десант поблизу Анціо, з'єднання кинули в бій, намагаючись збити ворога у море. Зав'язалися запеклі бої, німці не змогли впоратися з десантом — йому надавав підтримку флот, до того ж союзники постійно атакували німців під Монте-Кассіно. У березні лінія фронту стабілізувалася — почалися дощі, і тому союзники відклали наступ на два місяці, поки не покращиться погода.

11 травня 1944 року союзники розпочали під Монте-Кассіно четвертий наступ і, прорвавши німецьку оборону, стали наступати в напрямку Анціо. 23 травня, попри затятому опору німецьких військ зупинити просування противника, VI-й американський корпус прорвався з плацдарму в південно-східному напрямку і через день з'єднався з військами II-го американського корпусу. Німецькі війська розпочали відступ по всьому фронту; Рим німецьке командування оголосило «відкритим містом» і вивело з нього війська. 4 червня 1944 88-ма американська піхотна дивізія увійшла до Риму.

29-та панцергренадерська дивізія продовжувала відступати на північ в напрямку Вальмонтоне, ведучи ар'єргардні бої з американськими військами, котрі їх значно переважали. Німецькі війська відступали до Готської лінії оборони, де зайняли оборонні позиції по рубежу Орв'єто, Сієна, Флоренції, Чертальдо і до берега Адріатики. З'єднання протистояло спробам англо-американських військ прорвати їхню оборону та вело бої поблизу Луго, Кастель-Болоньєзе, Коріано.

У січні 1945 року дивізія була, нарешті, знята з фронту і виведена на північ Болоньї для відпочинку та реорганізації. З березня до квітня 1945 року дивізія билася на півночі Італії. В останні тижні війни рештки 29-ї панцергренадерської дивізії перетнули Адідже на захід від Ровіго, та відступили через Есте і Лімену, 29 квітня 1945 вони досягли Фельтре, де склали зброю.

• Франція (березень — червень 1943);
• Італія (червень 1943 — квітень 1945).

• генерал-майор, з 1 січня 1944 генерал-лейтенант Вальтер Фріз (нім. Walter Fries) (23 червня 1943 — 5 березня 1944);
• оберст, доктор Ганс Бельзен (нім. Hans Boelsen) (5 — 20 березня 1944);
• генерал-лейтенант Вальтер Фріз (20 березня — 31 серпня 1944);
• генерал-лейтенант, доктор Фріц Полак (нім. Fritz Polack) (31 серпня 1944 — 24 квітня 1945).

Нагороджені дивізії^[11]

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту

• 20 липня 1941 — 71-й піхотний полк за бойові дії в ході Смоленської битви 15 липня 1941 (153);

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника (7)

• 16 травня 1942 — 5-та рота 15-го моторизованого полку за дії 16 лютого 1942 (№ 119);
• 19 червня 1942 — 1-ша рота 15-го моторизованого полку за дії 29 квітня 1942 (№ 169);
• 28 листопада 1942 — 10-та єгерська рота 15-го моторизованого полку за дії 7 липня 1942 (№ 285);
• 28 листопада 1942 — 3-й взвод 10-ї єгерської роти 15-го моторизованого полку за дії 9 липня 1942 (№ 286);
• 28 листопада 1942 — 11-та єгерська рота 15-го моторизованого полку за дії 21 липня 1942 (№ 287);
• 11 лютого 1943 — штабна рота 4-го зенітного дивізіону 29-го зенітного артилерійського полку за дії 9 липня 1942 (№ 317);
• ? — 29-й навчальний батальйон 29-ї панцергренадерської дивізії за дії 22 листопада 1944 (№ ?);.

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	5
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	90
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	3
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами	1 (№ 87 генерал-лейтенант Вальтер Фріз — 11.08.1944)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	2 (№ 76 оберст Вальтер Вессель — 17.02.1942 № 378 генерал-лейтенант Вальтер Фріз — 29.01.1944)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[12]	29
	Кавалери Почесної відзнаки сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	14

• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (4)
• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (1)

• Операція «Кільце»
• Чотири дні Неаполя
• Операція «Дуб»
• Операція «Бейтаун»
• Салернська повітряно-десантна операція
• Висадка союзників в Італії

• 29. Panzer-Grenadier-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 16 жовтня 2015. (нім.)
• 29. Panzergrenadier-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015. (англ.)
• 29. Panzergrenadier-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015. (італ.)
• 29. Infanterie-Division (mot.)/29. Panzergrenadier-Division [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201—280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.
• Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
• Franz Götte, Herbert Peiler. Die 29. Falke-Division 1936—1945. Die 29. Infanterie-Division, 29. Infanterie-Division (mot.), 29. Panzer-Grenadier-Division-Falke-Division: eine Dokumentation in Bildern. — Friedberg: Podzun-Pallas-Verlag, 1984. — 160 p.
• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)
• Bad Nauheim. Die 29. Infanterie-Division, 29. Infanterie-Division (mot.), 29. Panzer-Grenadier-Division--Falke-Division : eine Dokumentation in Bildern. — Friedberg : Podzun-Pallas-Verlag, 1984. — 160 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 978-3790902280. (нім.)
• Крис Бишоп. Дивизии панцергренадеров 1939—1945: Справочник-определитель техники. — М.: Эксмо, 2009.