237-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)
237-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 237. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни. Сформована у червні 1944 року на території протекторату Богемії та Моравії шляхом переформування піхотної дивізії «Миловіц». З серпня 1944 до травня 1945 року виконувала окупаційні функції на півострові Істрія, проводила активні антипартизанські операції в цьому регіоні. У березні-травні 1945 року активні бої на півночі Югославії та Італії. Історія237-ма піхотна дивізія сформована 12 червня 1944 року в ході 27-ї хвилі мобілізації на навчальному центрі Міловіце (нім. Truppenübungsplatz Milowitz) у XIII військовому окрузі на території протекторату Богемії та Моравії, на основі піхотної дивізії «Миловіц». У серпні 1944 року дивізія була переведена на півострів Істрія, де увійшла до складу окупаційних сил оперативної зони Адріатичного узбережжя, а пізніше в листопаді у складі LXXXXVII армійського корпусу. В основному частини дивізії билися проти істрійських партизанських загонів і 43-ї істрійської дивізії, укріплюючи берегову лінію проти можливих висадок західних союзників. Наприкінці березня 1945 року на прохання генерала Лора дивізія висунулася до Рієки, а 4 квітня 1046-й полк, який прибув із Сушака через Горенє Єленє до Локве, де вступив у бой із партизанським загоном югославської 43-ї дивізії. 1 квітня 1048-й полк дивізії прибув до Хреліна і Кралєвиці, а 1047-й полк залишився в Пулі. 10 квітня 1945 року югославська 4-та армія звільнила Сень, і дивізія з двома своїми полками була направлена на лінію Злобин-Цриквениця, де їй було визначене завдання зібрати залишки 392-ї дивізії та зупинити просування 4-ї армії противника на Сушак, Рієку (Фіуме) та Клана. З 16 квітня дивізія брала активну участь в ар'єргардних боях, відступаючи до Рієки, в той час як її третій полк, що діяв окремо в Істрії, намагався зупинити 9-ту далматинську дивізію, яка висадилася в Лабині і наступала до Пазина та Бузета. Більша частина дивізії все ще воювала навколо Рієки, коли 3 травня 1945 року надійшов наказ від командира LXXXXVII армійського корпусу про прорив з оточення через Рупе до Ілірської Бистриці. Дивізія змогла прорватися до визначеної цілі, але лише для того, щоб капітулювати 7 травня разом з рештою LXXXXVII корпусу. Райони бойових дій
КомандуванняКомандири
Підпорядкованість
Склад
Див. також
Примітки
Посилання
Література
|