Куп'янськ має важливе значення, оскільки є транспортним перехрестям і логістичним центром: місто має велику залізничну станцію Куп'янськ-Вузловий.[3]
27 лютого Куп'янськ був захоплений ЗСРФ. Хоча три дні тому українська армія знищила залізничний міст, щоб уповільнити просування росіян, мер Куп'янська Геннадій Мацегора, член партії ОПЗЖ, здав місто російській армії в обмін на припинення бойових дій. Росіяни погрожували взяти місто силою.[4] У результаті наступного дня український уряд висунув Мацегорі звинувачення у державній зраді.[5] 28 лютого 2022 року Мацегора був затриманий українською владою.[6] Пізніше Куп'янськ став де-факто центром підтримуваної Росією Харківської військово-цивільної адміністрації.
Хід бойових дій
8 вересня 2022 року представник Генштабу ЗСУ заявив, що українські війська відбили понад 20 населених пунктів у Харківській області та на окремих ділянках прорвали позиції російської оборони до 50 км.[7] Того ж дня російська окупаційна влада заявила, що російська армія почала оборону міста і що в регіон увійшли додаткові підкріплення з боку Росії, вказуючи на те, що українські війська наближалися до міста із заходу після того, як відбили Шевченкове.[8] Столиця Харківської військово-цивільної адміністрації була перенесена до Вовчанська.[9] 9 вересня українські війська вийшли на околиці Куп'янська, розпочавши там бої.[10] Вранці 10 вересня українські війська відбили будівлю міської ради. Пізніше того ж дня українська влада підтвердила, що Збройні сили України звільнили місто.[11] Російська сторона спростувала заяви України та заявила про евакуацію своїх військ на східний берег річки Оскіл. 10 вересня 2022 року українські війська увійшли у східну частину міста.[12]
16 вересня 2022 року українські війська звільнили Куп'янськ-Вузловий, на східному березі річки Оскіл, а також східну частину Куп'янська, створивши ще один плацдарм через Оскіл. Це поставило під загрозу російські лінії постачання на півночі Луганської області, що завадило б операціям Росії на решті території Донбасу.[13]
Битва за лівобережну Куп'янщину
Починаючи з вересня 2024 року в активну фазу вступила битва за лівобережну Куп'янщину: плацдарм українських військ, що тягнеться вздовж лівого берега річки Оскіл. Ключові населені пункти: Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий та Борова. Тут їм протистояло угруповання військ ЗС РФ «Запад».[14]
14 листопада 2024 року росіяни прорвалися в Куп'янськ повторно.[15][16] Колона російських десантників була розгромлена.[17]
На листопад 2024 року росіяни продовжували наступ на Куп'янськ.[3]
23 грудня 2024 року росіяни здійснили спробу розширення свого плацдарму на лівому березі річки Оскіл на Куп'янському напрямку. Механізований накат відбувався у дві хвилі та тривав майже весь день: колони броньованої техніки рухалися зі сходу, від населених пунктів Берестове та Піщане в бік прибережних сіл Глушківка та Загризове. БпАК «Ахіллес» 92-ї бригади разом з Бригадою НГУ «Буревій» та 205-м батальйоном 241 ОБрТрО відбили атаку.[14]
.svg){kind=small}
