Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі стався 14 січня2023 року о 15:30 за місцевим часом. Атаку здійснили війська РФ під час повномасштабного вторгнення до України. Ракетний удар знищив під'їзд багатоквартирного житлового будинку[2], загинуло 46 людей, серед них шестеро дітей[3], та 79 травмовано (серед них 16 дітей)[4]. У Дніпрі запроваджено триденний траур[5].
Перебіг подій, розслідування
14 січня 2023 року о 15:30 за київським часом російська армія під час чергового ракетного удару по Україні завдала ракетного удару по багатоквартирному житловому будинку в Дніпрі, внаслідок якого було зруйновано два під'їзди (72 квартири). Початково повідомлялося про 9 загиблих та 60 поранених[6], проте наступного дня вже повідомлено про 25 загиблих.[7][8]
За даними Офісу Генерального прокурора, ракетна атака здійснювалась крилатими ракетами типу Х-22, які є вкрай неточними, але досить масивними, та можуть призвести до численних людських жертв.[9]
Рятувальні служби на місці ракетного удару працювали впродовж доби без перерви, та мають намір працювати до того часу, поки з-під завалів не дістануть усіх потерпілих.[10] 15 січня о 17:35 за Київським часом було повідомлено про 29 загиблих, 73 поранених, 30 з них у лікарні, 12 — важкі.[11][12] На 19 січня стало відомо про не менше: 46 загиблих (серед яких 3 дітей), 80 поранених. 11 залишаються безвісно зниклими.[13]
Серед загиблих заслужений тренер України з боксу, головний тренер збірної Дніпропетровської області Михайло Кореновський[14].
17 січня о 13:00 пошуково-рятувальна операція була завершена, внаслідок російської атаки загинуло 44 людини[15], увечері було оголошено про загалом 45 загиблих[16].
Таким чином, рятувальна операція тривала 69 годин. Всього вдалося врятувати 39 людей (із них 6 дітей), 79 поранених (з-поміж них 16 дітей), у лікарнях на час завершення операції перебувало 28 постраждалих (10 у важкому стані). Загинули 45 людей (із них 6 дітей, наймолодшій дитині було 11 місяців). Зруйновано 236 квартир, понад 400 людей залишилися без житла[17].
Станом на 10:40 19 січня поліція прийняла 420 заяв щодо пошкодженого майна, 43 — пошкодження автомобілів та 10 — адмінбудівель[18]. Безвісно зниклими залишаються 11 людей[18].
19 січня було оголошено про загибель 46 людей[19].
Обставини
У будинок влучила ракета того ж типу, якою 27 червня 2022 року росіяни знищили торговий центр у Кременчуці. Командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук заявив, що ЗСУ на момент події не мала засобів для збиття таких ракет, і що протягом року повномасштабної війни з 210 запущених по Україні ракет Х-22 не було збито жодної. Повідомлення про збиття таких ракет Олещук назвав неправдивим[20].
16 січня 2023 СБУ підтвердило участь у ракетній атаці військових 52-го авіаційного полку РФ.[22]
14 січня 2024 року за повідомленням заступника начальника департаменту Офісу Генерального прокурора України Тараса Семківа за вчинення воєнного злочину оголошено підозру командиру 52-го гвардійського важкого бомбардувального авіаційного полку збройних сил Росії. Його дії кваліфіковано за ч. 1 та ч. 2 ст. 438 КК України – порушення законів та звичаїв війни.
Слідство встановило, російський полковник у змові з військовим командуванням Росії з використанням ракетоносців-бомбардувальників забезпечував нанесення ударів ракетами Х-22 та Х-32 по цивільним об'єктам України. Серед них – ТЦ «Рів'єра» в Одесі, міський будинок культури у Лозовій Харківської області, ТЦ у Кременчуці на Полтавщині, житловий будинок та базі відпочинку «Годжи» в Сергіїці Одеської області, багатоповерхівка у Дніпрі. Загалом загальні обстріли призвели до загибелі 88 та травмування 240 осіб.[23]
Міжнародна реакція
Прем'єр-міністр КанадиДжастін Трюдо назвав атаку на житловий будинок у Дніпрі «огидною та неприйнятною», та запевнив, що Канада й надалі буде надавати допомогу Україні.[24]
Президент Литв襳танас Науседа заявив, що Росія — терористична держава, і для неї прийде час відповідальності за скоєні злочини.[25]
Пол Массаро, старший політичний радник Гельсінської комісії США повідомив у Твіттері: Це міг бути Вашингтон. Це міг бути Берлін. Це міг бути Лондон. Але це Дніпро, бо Україна захищає всіх нас. Вони заслуговують на краще, ніж бути залишеними сам на сам з російськими терористами.[26]
Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонії, заявила: Нападами на Дніпро та інші українські міста Росія знову довела, що вона терористична держава. Мій заклик до союзників і партнерів: збільшимо нашу підтримку. Україні потрібна зброя, зокрема танки та ППО. Росія має відповісти за всі скоєні злочини.[27]
У десятках російських міст жителі почали влаштовувати стихійні меморіали в пам'ять про загиблих.[28] Так, в Краснодарі та Санкт-Петербурзі меморіали з'явилися біля пам'ятників українському поетові Тарасу Шевченку, петербуржці поруч з ним свічками виклали слово «Дніпро». У Єкатеринбурзі стихійний меморіал з'явився біля пам'ятника жертвам політичних репресій. У Москві біля пам'ятника Лесі Українці з'явилися квіти, дитячі іграшки та фотографії зруйнованого будинку. Активісти проурядового руху SERB викликали поліціянтів, вони затримали чотирьох осіб і залишили там чергувати поліційний автозак.[29] У першу ж ніч комунальники прибрали квіти, на ранок вони з'явилися знову — і знову були прибрані. Поліціянти забороняли фотографувати стихійний меморіал.[30]