Судовий процес проти РФ через вторгнення російських військ в Україну
Судовий процес проти РФ через вторгнення російських військ в Україну
Офіційна назва
англ.Allegations of Genocide under the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide Звинувачення у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти Російської Федерації: участь 32 держав)
Справа щодо неіснуючого «геноциду» російськомовних в Україні або Судовий процес проти Російської Федерації через вторгнення російських військ в Україну — це позов України проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
16 березня 2022 року Суд ухвалив проміжне рішення щодо запобіжних заходів .
На відміну від російської агресії на сході України, що триває з 2014 року, цього разу російська влада почала обґрунтовувати своє вторгнення в Україну неіснуючим «геноцидом російськомовних». Президент Росії Володимир Путін зранку 24 лютого, віддаючи наказ про вторгнення в Україну, сказав, що «ми повинні зупинити це звірство, цей геноцид». Цей факт дозволив розпочати процес проти РФ навіть без її згоди… щоб «захистити» людей від «геноциду».
Насправді за словами адвоката України у Міжнародному суді ООН Кориневич Антон Олександрович, «Росія та її політичне керівництво та армія вчиняють злочини проти людяності та воєнні злочини в Україні»[1] («it is Russia and its political leadership and military personnel who commit crimes against humanity and war crimes on the territory of Ukraine»).
Геноцидні звинувачення РФ до України є надуманим приводом для нападу на Україну. Війна є безпідставною. Україна претендує на:
право «не піддаватися фальшивим заявам про геноцид» і
право «не піддаватися військовим операціям іншої держави на своїй території на основі (зловживання) Конвенцією про геноцид».
Антон Кориневич, агент України у Суді ООН
Оксана Золотарьова, співагент України у Суді ООН
Україна просить Суд ухвалити такі тимчасові заходи:
а. Російська Федерація негайно призупиняє розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії, заявленою метою яких є «запобігання і покарання» нібито геноциду в Луганській та Донецькій областях України.
б. Російська Федерація негайно забезпечує, щоби будь-які військові або нерегулярні збройні формування, якими вона керує або підтримує, а також будь-які організації та особи не сприяли військовим операціям, метою яких декларується «запобігання» чи «покарання» за нібито вчинення Україною геноциду.
в. Російська Федерація утримується від будь-яких дій, що ускладнюють цей спір.
г. Російська Федерація звітує Суду про виконання цього наказу.[3]
Надзвичайні слухання
Суд ООН у Гаазі погодився провести надзвичайно термінові слухання у понеділок 7 березня 2022 року і вже найближчим часом має винести проміжне рішення[1].
У листі від 5 березня 2022 року посол Росії в Нідерландах Александр Шульгін повідомив, що Росія відмовляється брати участь у процесі. Утім, відмова РФ від захисту не зупиняє слухання.[4]
16 березня 2022 року Міжнародний суд у Гаазі, ухвалив проміжне рішення про тимчасові запобіжні заходи на користь України:
Росія повинна «негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого на території України («за» — 13 голосів, «проти» — Гєворкян Кірілл (РФ), Сюе Ханьцінь (Китай));
Росія повинна забезпечити, щоб будь-які військові або парамілітарні угруповання, які вона підтримує або якими керує, так само як і будь-які організації чи люди, які їй підконтрольні, не вдавалися до подальших військових дій («за» — 13 голосів, «проти» — Гєворкян Кірілл (РФ), Сюе Ханьцінь (Китай));
обидві сторони повинні утриматися від «будь-яких дій, які можуть поглибити або розширити суперечку перед судом або зробити її складнішою для вирішення» (одностайно).[5][6]
Підтримка України
Улітку 2022 у справу проти РФ з підтримкою України вступили 32 держави[7], а у вересні того ж року — також США[8]:
Держави вважають, що дії РФ порушують і їх інтереси, оскільки використання брехливих звинувачень у геноциді для початку збройної агресії руйнує світовий правопорядок[10], створений після Другої світової війни. А отже, це стосується не лише України.
Хід справи
1 липня 2022 року Україна подала Меморандум до Міжнародного суду ООН із доказами порушення РФ Конвенції про геноцид. З цього часу РФ має три місяці, щоб подати, якщо має, свої заперечення щодо юрисдикції суду по цій справі.[11]
22 серпня 2023 року, відповідно заяви Міжнародного суду ООН № 2023/45 від 22.08.2023[12], Міжнародний Суд ООН розгляне попередні заперечення Росії у справі «Звинувачення в геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» наступного місяця. Слухання триватимуть з понеділка 18 вересня до середи 27 вересня 2023 року в Гаазі. Було зазначено, що слухання пройдуть у два раунди: Росія виступить 18 і 25 вересня, а 19 і 25 вересня перед суддями з аргументами виступить Україна.[13] На цьому етапі слухання розглядають юрисдикцію суду (повноваження давати правову оцінку)[14], рішення щодо прийнятності скарги оголошено 2 лютого 2024 року — на розгляд по суті переходить лише твердження України про те, що РФ безпідставно звинуватила Україну у неіснуючому геноциді, що безпосередньо може порушувати Конвенцію про геноцид.[15]
Виконання рішень суду
Рішення МС ООН є обов'язковими для держав-членів. Суд не має засобів примусу для виконання своїх рішень. Рішення МС ООН держави мають виконувати добровільно та в переважній більшості випадків виконуються. Порушення принципу світового правопорядку щодо мирного врегулювання міждержавних спорів — відмова від засадничих положень ООН.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
