У минулому згадувалося як Озери,[3][4][5]Озерани,[3]Озеря́ни.[6] Польською мовою згадується як Jeziory,[7] російською — як Озеры.[8]
Географія
Площа села — 1,93 км².[2] Поблизу села — річка Льва.[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «кризова».[9]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[10] Опадів 622 мм на рік.[10] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм.[10] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 91 мм.[10] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 62 мм.[10] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[10] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[10]
У 1947 році село Озера разом з хуторами Букатиця, Віча, Ворониська, Горнатиця, Дудне, Заморський, Зарудове, Заселенця, Захолки, Кобилище, Косове, Косяк, Крушина, Купля, Курінь, Лодязвище, Лучище, Нивки, Осетких, Острівки, Підсік, Різки, Свариж, Холщі та Чесеші підпорядковувалося Озерянській сільській раді Висоцького районуРовенської областіУРСР.[18]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,47 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 12,78 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,66 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 386 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 367 мбер (з них Cs — 365 мбер, Sr — 1 мбер).[22]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[23]
Станом на 1859 рік, у селі Озера налічувалося 42 дворів та 464 жителів (242 чоловіків і 222 жінок), з них 461 православний і 3 євреїв[24]. Станом на 1906 рік у селі було 100 дворів та мешкало 838 осіб.[8]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 268 будинків та 1340 мешканців, з них: 657 чоловіків та 683 жінки; 1215 православних, 82 юдеї, 41 римо-католик та 2 євангельські християнини; 1217 українців, 62 поляки, 59 євреїв та 2 особи іншої національності.[7]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1533 особи, з яких 788 чоловіків та 745 жінок.[25] На кінець 1993 року в селі мешкало 970 жителів, з них 261 — дітей.[22]
Село входить до виборчого округу № 155.[33] У селі розташована виборча дільниця № 560258.[33] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 585 осіб.[1]
Культура
У селі працює Великоозерянський сільський клуб на 168 місць.[34] Діє В.Озерянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 23 607 книг та яка має 12 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.[35]
Релігія
У другій половині XIX століття в селі діяла православна церква Покрови Святої Богородиці, до парафії якої належало село Шахи.[36]
Свято-Покровська Церква у Великих Озерах (1992 рік)
Свято-Покровська Церква у Великих Озерах (1992 рік)
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади
Релігійна організація
Дата реєстрації
Орієнтовна кількість парафіян
Тип ритуальної будівлі
Джерела
Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії УПЦ
У селі діє Великоозерянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[38] У 2011 році в ній навчалося 159 учнів (із 300 розрахованих) та викладало 20 учителів.[38]
Інфраструктура
У селі діє сільська лікарська амбулаторія.[39] Наявне відділення поштового зв'язку.[40]
Відомі люди
18 вересня1939 року у Великих Озерах вчинив самогубство Станіслав Ігнатій Віткевич — відомий польський художник, фотограф, письменник, драматург і філософ. До 1988 року його могила була на місцевому цвинтарі.
↑«Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[20]
↑Реабілітовані історією. Рівненська область / Реабілітовані історією. Рівненська область / редкол. тому (співгол. О. Ю. Данильчук, співгол. О. В. Муляренко, відп. секр. А. А. Жив’юк та ін.); кер. кол. упоряд. А. А. Жив’юк. — Рівне : Дятлик М, 2018. — Т. 8. — С. 500. — ISBN 978-617-515-291-1.
Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
