Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 606 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,5 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.[7]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,48 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 9,13 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,7 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 233 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 214 мбер (з них Cs — 203 мбер).[18]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[19]
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Яцулі налічувалося 3 дворів та 27 жителів (12 чоловіків і 15 жінок), усі православні[20]. Станом на 1906 рік у селі було 15 дворів та мешкало 105 осіб.[6]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 18 будинків та 100 мешканців, з них: 52 чоловіки та 48 жінок; усі 100 жителів були православними та українцями.[5] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 89 осіб, з яких 36 чоловіків та 53 жінки.[21] На кінець 1993 року в селі мешкало 80 жителів, з них 8 — дітей.[18]
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села ЗалішаниРовенського повіту,[29] яка з 1840-х років діяла як православна.[30]
↑«Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[16]
Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
