Польською мовою згадується як Litwisk,[3] російською — як Литвисы.[4]
Географія
Площа села — 0,41 км².[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[5]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 608 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,4 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.[6]
З 1939 року — у складі Дубровицького районуРівненської областіУРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[13] На весні 1943 року польська банда напала на село і спалила його, вбивши 25 мирних мешканців.[14] У березні польські більшовицькі партизани пограбували село і спалили 5 хат, мешканці села втекли в ліс.[15] У квітні 1943 року польські більшовицькі партизани пограбувала та повністю спалила село, вбивши 1 чоловіка похилого віку та поранивши одну мешканку села.[16] Загалом встановлено 32 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 17 загинуло, 14було репресовано.[17]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,62 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,72 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,15 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 21 мбер, загальна від радіонуклідів — 120 мбер (з них Cs — 109 мбер).[22]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[23]
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Літвиця налічувалося 14 дворів та 141 житель (65 чоловіків і 76 жінок), усі православні[24]. Станом на 1906 рік у селі було 53 двори та мешкала 371 особа.[4]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 61 будинок та 321 мешканець, з них: 144 чоловіки та 177 жінок; 307 православних, 8 юдеїв та 6 римо-католиків; 307 українців, 8 євреїв та 6 поляків.[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 224 чоловіки та 233 жінки.[25] На кінець 1993 року в селі мешкало 402 жителів, з них 102 — дітей.[22]
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[32]
Дорослі
Діти
Пенсіонери
Інваліди Німецько-радянської війни
Учасники бойових дій
Інваліди всіх груп і категорій
Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому
Неповні сім'ї
Діти з неповних сімей
Багатодітні сім'ї
Діти з багатодітних сімей
Діти-інваліди
Діти-сироти
Одинокі багатодітні матері
284
81
130
-
-
37
14
1
1
9
33
-
3
1
Політика
Органи влади
До 2020 року місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.[2]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155.[33] У селі розташована виборча дільниця № 560291.[33] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 275 осіб.[1]
Культура
У селі працює Літвицький сільський клуб на 80 місць.[34]
У серпні 2011 р. на прохання сільського голови село відвідало Товариство пошуку жертв війни та політичних репресій «Пам'ять». Пошуковці провели дослідні роботи, у результаті яких виявили п'ять кістяків: один жіночий (цивільна особа) та четверо військових серед яких курінний УПА Микита Скуба-«Лайдака».[36] Коштом благодійної ініціативи «Героїка» було виготовлено чотири козацькі хрести, які доправили з Черкащини на Рівненщину та встановили на могилах загиблих воїнів. Для монтажу чотирьох пам'ятників (вага кожного понад 200 кг) знадобилась праця 10 людей і два дні роботи. Освячення хрестів здійснив священик УПЦ КП от. Микола.[37]
Релігія
У другій половині XIX століття село належало до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села ЗалішаниДомбровицької волості.[38]
↑«Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[20]
Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
