Польською мовою згадується як Żadeń,[4] російською — як Жаденъ,[5] давньоруською градъ Жадьнъ; «ко граду Жадну» (1240), Жаденъ (1890), Żadan (1895), Zadeń (1915), Жадень (1946). Найдавніші фіксації ойконіма свідчать про його утворення способом субстантивації та онімізації давньоруського жадьнъ «бажаний, жаданий; жадний»; у сучасній українській мові слово жадний, крім давнього «бажаючий, спраглий», розвинуло негативне значення «скупий», «голодний». Палаталізація кінц. приголосного відбулася відн. пізно за аналогією до посесивів на *-уь.[6]
Географія
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[7]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[8] Опадів 617 мм на рік.[8] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[8] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[8] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[8] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[8] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[8]
З 1939 року — у складі Рівненської областіУРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН.[15] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1942 року німці спалили Жадень, але населення про це було попередньо попереджене.[16] У роки війни поблизу села загинув житель Жаденя, учасник українського націоналістичного підпілля Жакунець Василь (нар. 1927).[17]
Після повторного встановлення радянської влади серед учнів села почала вестися радянська пропаганда:[18]
Із всього, що проходило в селі, у нас, дітей, склалося враження, що якщо в дядька Сендера забрали волів і коня, значить він зробив щось неправильно. Якщо енкаведисти забрали дядька Максима, – значить дядько Максим поганий чоловік, а той, хто вбив дядька Назара, – бандит, так як дядько Назар виконував всі накази влади.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[20] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][22] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,46 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 8,45 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,71 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 310 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 291 мбер (з них Cs — 280 мбер).[23]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади[24]
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Жадень налічувалося 18 дворів та 202 жителів (101 чоловік і 101 жінка), з них 199 православних і 3 євреїв[25]. Станом на 1906 рік у селі було 65 дворів та мешкала 471 особа.[5]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 106 будинків та 803 мешканці, з них: 429 чоловіків та 374 жінки; 768 православних та 35 юдеїв; 795 поляків, 5 українців, 1 білорус та 2 особи іншої національності.[4]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 935 осіб, з яких 450 чоловіків та 485 жінок.[26] На кінець 1993 року в селі мешкало 938 жителів, з них 295 — дітей.[23]
Село входить до виборчого округу № 155.[37] У селі розташована виборча дільниця № 560263.[37] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 656 осіб.[28]
Культура
У селі працює Жаденський сільський клуб на 85 місць.[38] Діє Жаденська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 13 877 книг та яка має 16 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.[39]
Релігія
Дім молитви
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці села УдрицькРовенського повіту,[40] яка з 1840-х років діяла як православна.[41]
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади
Релігійна організація
Дата реєстрації
Орієнтовна кількість парафіян
Тип ритуальної будівлі
Джерела
Релігійна громада Свято-Дмитріївської парафії Сарненської єпархії УПЦ
У селі діє Жаденська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[43] У 2011 році в ній навчалося 190 учнів (із 200 розрахованих) та викладало 15 учителів.[43]
↑«Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[21]
Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
